Рогатин на Опіллі на півночі Івано-Франківської області – дуже давнє місто, існувало вже в 1184 році, а до часів Галицько-Волинського князівства там було велике укріплене слов’янське поселення білих хорватів. У XIV ст. Рогатин згадується як фортеця. Це був торгово-ремісничий центр, розташований на купецькому Волоському шляху, тому туди вчащали ординці. І саме там, за легендою, народилася найвідоміша полонянка – Роксолана-Хюррем, дружина султана Османської імперії Сулеймана Пишного. Про місто і цікаві локації розповіли на сайті Івано-Франківщина туристична.
«Достеменно невідомі ні точна дата народження, ні походження, ні справжнє ім’я дівчини. Роксолана – вигадане ім’я, тогочасні українські землі на географічних картах були окреслені як Роксоланія, логічно, що всіх викрадених татарами у рабство чи гареми дівчат називали роксоланами. Настя Лісовська – літературний персонаж ХІХ ст. З достовірних джерел знаємо, що викрадена татарами дівчина була донькою священика з Рогатина та запам’яталась в історії як Роксолана-Хюррем», – пише Лідія Жук.
Центральна площа Рогатина присвячена Роксолані – носить її ім’я і там встановлений десятиметровий пам’ятник уродженці міста. Дівчина на постаменті одягнена у вишиванку і турецький плащ. Монументальну Роксолану встановили у 1999 році, і містяни тоді запідозрили, що рисами обличчя вона схожа на дружину тодішнього мера Рогатина, а потім міністра Ігоря Насалика: він був спонсором зведення пам’ятника.
Кандидат історичних наук, краєзнавець Роман Чорненький розповів Укрінформу, що найбільш достовірний портрет Хюррем можна побачити у Луврі. Там є картина Паоло Веронезе «Весілля в Кані Галілейській» 1563 року (за 3 роки до смерті Роксолани), на якій вона зображена поруч із султаном.
Церква, яка була сучасницею Насті Лісовської і у ній парохом служив батько майбутньої полонянки, – це дерев’яний храм Святого Духа (на титульному фото), що зараз у списку світової спадщини ЮНЕСКО. Його датують 1598 роком. Однак невідомо, чи саме в ній служив батько Насті чи у попередниці, залишки якої знайшли на місці теперішньої церкви. Зараз це музей із збереженим цінним іконостасом.
Щодо назви міста, то тут існують різні перекази. Один із них розповідає про князя Ярослава Осмомисла, який взяв на полювання свою дружину, вона заблукала у лісі і там знайшла оленя, який її вивів. Згодом на цьому місці збудували Рогатин. Інша легенда – про княжича Рога, який на місці майбутнього поселення збудував тин, звідки й назва – Рога тин. А краєзнавець Андрій Микитин пояснює, що у санскриті ім’я Рогат означає «схід сонця», місце появи Сонця, і наполягає, що на гербі Рогатина позначені не роги, а саме промені сонця. Тут же підігрує легенда про чортів, які захотіли закопати місто під землю, але їм завадило світло сонця. Зараз Чортова гора біля Рогатина є заповідником з рідкісними рослинами і видами ящірок. Насправді ж міська печатка Рогатина 1415 року містила зображення оленячого рога з літерою R.
Як на маленьке містечко Рогатин має дуже багато церков, дві з них – дерев’яні, інші – кам’яні з оборонними елементами. Друга дерев’яна церква – Святого Миколая (XVIII ст.) – розташована неподалік єврейського кіркута на пагорбі.
На центральній площі є ще одна церква – Різдва Пресвятої Богородиці, яка існувала тут від початків міста. Має готичні та барокові елементи архітектури. Теперішнього вигляду набула у XV-XVIII ст. Брати Юрій та Іван Рогатинці організували при храмі своє братство на зразок львівського Успенського і школу при ньому. У Першу світову війну при церкві був табір з військовополоненими. А під час Другої світової в неї двічі влучали бомби.
«У 2012 році під час проведення реставраційних робіт у підземеллях храму були знайдені людські рештки тіл. Із великою ймовірністю ці кістки належать євреям, які переховувалися під церквою під час війни. Зараз вони перепоховані на єврейському кладовищі», – розповідають на обласному туристичному сайті.
У 1943 році на подвір’ї церкви нацисти розстріляли 24 місцевих жителів, які були причетні до підпілля ОУН. Про цю трагічну подію повідомляє меморіальний барельєф на мурі.
Центральним храмом Рогатина є також римо-католицький костел Святого Миколая і Анни з годинником на вежі. Вона могла б замінити втрачену ратушу, звідки зазвичай оглядають міські краєвиди, проте сходи на вежу аварійні. Костел стоїть з XVII ст., хоч його багато разів перебудовували. Готичні склепіння підпирають стовпи, інтер’єр скромний і зі смаком. За костелом, як припускають історики, колись був оборонний замок.
Цікавим об’єктом Рогатина є історичний корпус гімназії, який у 1911 році звів львівський архітектор Іван Левинський. У цьому навчальному закладі викладали Антін Крушельницький, Іван Крип’якевич, Йосип Турянський, Михайло Галущинський, Микола Угрин-Безгрішний, якому у місті тепер відкрили музей. З початком Першої світової майже всі старшокласники гімназії та їхні вчителі записалися до лав Українських січових стрільців. Зараз це навчальний корпус Рогатинського аграрного коледжу.
Відпочити у Рогатині можна біля міського озера та парку імені Романа Шухевича. А історію містечка детальніше дізнатися в Рогатинському історико-краєзнавчому музеї «Опілля» (вул. Галицька, 52). Усі експонати зібрали жителі Рогатинщини. У будівлі поруч із музеєм працює гончарна майстерня, де проводять майстер-класи.