Лідер гурту «Аукцыон» Леонід Фьодоров спільно з контрабасистом Володимиром Волковим записали чергову серію поетично-музичних картин. Свіжий альбом «Романсы» важко аналізувати чи говорити про нього, оскільки той дивний психофолк навіть не одразу піддається осмисленню розумом чи відчуттю серцем.
Ці геніальні музичні полотна постають як суміш простору і часу, який піддається лише намацальному аналізу, бо й сама музика народжує реальні образи вже з перших нот альбому.
Після жорсткої політичної тарабарщини, яку дует цих музичних експериментаторів представив в останньому альбомі «Красота», звітна платівка просто випромінює мелодичність і поетичність. Замість попереднього надривистого гарчання драм-машин і синтезаторів, поєднаних з текстами «Труден путь in», «Но чукчу в чуме пиночетят во всю», в «Романсах» лунає джазовий контрабасовий перебір, гітарна акустика і феноменальна лірика типу «сосуд, изображающий бокал» чи «окончен вечер, ночь лилась на сад». Тексти для альбому Фьодоров взяв з поезій Введєнского і Хвостенка. Обидва поети, хоч їх розділяють хронологічні та географічні рамки життя, мають стільки точок дотику, що коли не заглядати на обгортку альбому, то важко зрозуміти, де чия поезія.
Є у всіх робіт Фьодорова одна спільна риса - коли їх слухаєш, то складається враження надзвичайно кухонної атмосфери. В «Романсах» ця особливість знайшла собі і підтвердження, і виправдання, оскільки платівка записувалася в Леоніда вдома. Пісні зіграні і зведені майже без накладень та додаткових косметичних процедур: чути те, як ніготь випадково зачіпає не ту струну, як палець ковзає вздовж контрабасового грифу, як скрипить крісло, як хтось випадково шморгає носом. Немов навмисно обмежений простір дає зворотній ефект - музика набирає такої глибини, яку можна порівнювати з проваллям в безодню звукових течій. Разом з тим цей кімнатний лоу-фай - не стільки бажання вимахнутися, на цьому полі і так вже створили купу міфів ті ж канадські музичні скоморохи A Silver Mt. Zion, як середовище, яке не означає щось, а саме звучить мов один з інструментів.
Ще однією особливістю альбому є те, що в ньому звучить місто його авторів - Петербург. Як і північна російська столиця, альбом «Романсы» - це територія, де легко загубитися, але водночас так само легко наткнутися на чергову невідому набережну, міст, будинок, музичний поворот, словесну забавку, мелодичний перепад. Тут є і наростаючий у своїй апокаліптичній енергетиці стартовий номер «Труба», який змінюється найніжнішим «Сонетом». Є романтична замальовка «Романс», після якої вуха оглушує таке несамовите «Танго», дотанцювати яке зможуть лише найстійкіші зі скелетів. Окремої уваги заслуговує історія речитативної подорожі Пітером в пісні «Р.Э.П», де стійкий біт з фортепіанною підкладкою, блазнюванням фьодоровського голосу та історія Хвостенка розкривають двері в місто, в якому тіней значно більше, ніж людей, а людей менше, ніж мостів та каналів разом взятих. Фантастична восьмихвилинна смертоносна колискова «гАлушка» не те що обвиває, мов ковдра, а кидає в таке заціпеніння кошмарного ранку, в порівнянні з яким кадри голлівудського фільму «Крик» - звичайний комікс. А фінальний морозно-сніжний трек «Рождество», в якому Фьодоров як гітарист постійно на півноті зриває короткі привіти сольним партіям Кірка Хаммета разом з феноменальним текстом Введєнского, дають таке дивне відчуття морозного різдвяного ранку, від якого може позбавити лише навколишній шум, адже на цьому альбом і закінчується.
Ці двоє знову записали хрестоматійну роботу, на якій вперше з часу виходу сольного альбому Фьодорова «Лиловый день» з повним розмахом відкрився талант Леоніда як автора безпомилково прекрасних і беззахисно крихких мелодій. Автори платівки «Романсы» не займаються педагогікою, не викривають існуючу ситуацію загальноросійської програми з припинення подачі кисню, не виставляють на загальний обмін свою майстерність як музикантів, бо відчувають те, як їх внутрішній «сосуд, изображающий бокал» переповнюється музикою сфер та кухонними одкровеннями. І аж тоді ці двоє діляться своїм скарбом, розрізаючи його на шматки, подають на меломанський стіл, як найвишуканішу страву.
Key track: гАлушка, Рождество, Романс.
Альтернатива: Johnny Cash «At Folsom Prison», Леонид Фёдоров «Лиловый день».
Фото з сайтів www.afisha.ru, www.leonidfedorov.ru