Українська криза, починаючи з подій у Криму, становить найсерйознішу геополітичну кризу в Європі з часу завершення «холодної війни», заявив у вівторок у Парижі голова Європейської Ради Герман ван Ромпей.
«Найгірше, справа йде до війни на континенті, яка ризикує стати смертельною з часу балканських війн. Хто порушує кордони, той порушує мир», – констатував голова Євроради, виступаючи в Інституті політичних досліджень (Sciences Po), повідомляє російське агентство «Интерфакс».
Він зазначив, що європейські країни змогли виступити єдиним фронтом на підтримку України проти Росії, незважаючи на розбіжності, пов'язані з енергетичними інтересами, географічною ситуацією та історичним досвідом. За його словами, це свідчить «про загальну рішучість та розуміння спільних стратегічних інтересів, які виходять за межі розрахунків крамарів».
У цьому він також бачить «культуру компромісу в (Європейському) Союзі», оскільки керівники країн ЄС розуміють, що не можуть діяти самостійно.
«Сьогодні головним є те, що з моменту припинення вогню за Мінським протоколом від 5 вересня загинуло близько тисячі осіб. Я більше не називаю це припиненням вогню. Майбутнім припиненням вогню уготована та ж доля, якщо ми обмежимося управлінням ситуації на місці. Потрібне глобальне рішення. Потрібно знайти спосіб для України стати децентралізованою (або федералізованою) та інклюзивною країною. Потрібно визначити місце України в Європі», – наголосив Герман ван Ромпей.
На його думку, Україна має зблизитися з Європою, як того бажає більшість населення країни, і при цьому встановити коректні відносини з Росією, «своїм сусідом, з яким вона має спільну історію, культуру і мову».
«Необхідно поважати її межі, а отже, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність, але також слід поважати і меншини», – сказав голова Євроради.
Завершуючи у листопаді свій другий мандат, Ромпей вважає, що потрібно глибоко братися за всі ці проблеми і зібрати головних фігурантів навколо переговорного столу для досягнення угоди на зразок «Осло 1993».
«Такий діалог вимагає, знову і знову, політичної довіри, повернення довіри, тому що сьогодні її катастрофічно не вистачає», – зазначив Герман ван Ромпей.
За такого глобального підходу, пояснив він, Європа має відігравати свою роль, тому що відносини Росії з Європейським Союзом є частиною клубка тих проблем, якими треба займатися. Ромпей запевнив, що його наступник (Дональд Туск) цілком це усвідомлює.
Туск має вступити на посаду 1 грудня 2014 року.
Угода в Осло – двосторонні закриті переговори в Осло між Ізраїлем в особі міністра закордонних справ Шимона Переса та Організацією визволення Палестини (ОЗП) в особі Махмуда Аббаса за посередництва США з метою врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. Переговори завершилися підписанням 13 вересня 1993 р. у Вашингтоні Декларації про принципи. Згідно з цим Документом передбачалося введення місцевого самоврядування в секторі Газа і на Західному березі річки Йордан на період до 5 років, що мало зумовити постійне врегулювання.