Москва розглядає можливість обмеження юрисдикційного імунітету іноземної держави та його майна на принципі взаємності, якщо такі обмеження будуть введені щодо Росії.
Відповідний законопроект підготовлений Мін'юстом за дорученням російського уряду і схвалений урядовою комісією з законопроектної діяльності, пишуть «Ведомости».
Як випливає з тексту документа, нововведення не завдає шкоди привілеям та імунітетам, які надаються главам держав, дипломатичним представництвам, консульським установам, спеціальним місіям, повітряним суднам і військовим кораблям. Але російські суди вправі виходити з того ж юрисдикційного імунітету, яким в цій країні користується Росія. Давати висновок про надання юрисдикційних імунітетів буде МЗС.
Автори законопроекту зазначили, що російське законодавство базувалося на концепції абсолютного імунітету: пред'явлення в національних судах позовів до іноземної держави, арешт його майна або примусове виконання винесеного проти нього судового рішення допускаються лише за згодою держави. Але у своїй зовнішньоекономічній діяльності Росія змушена визнавати юрисдикцію іноземних і міжнародних судів, що означає часткову відмову від імунітету, і це вимагає забезпечити баланс юрисдикцій.
Слід зазначити, що схожий проект уряд вносив до Держдуми в 2005 році, він був прийнятий у першому читанні, але в 2011 році був відхилений – через ряд концептуальних недоліків, які неможливо усунути.
Однак, як зазначає видання, позовів, пред'явлених до Росії та її органам в іноземних судах, все більше, а згоди Росії на участь в справі не запитують. Актуальність законопроекту різко зросла у зв'язку з забезпечувальними арештами активів російських установ в Європі за позовами акціонерів ЮКОСа.
Згідно концепції обмеженого імунітету держав, на якій заснована конвенція ООН, держава та її органи, а також їх власність не користуються імунітетом щодо вимог, пов'язаних з їх комерційною діяльністю. Такий підхід дозволив німецькому бізнесмену Францу Зедельмайеру домогтися арешту будівель колишнього радянського торгового представництва у Кельні, як компенсацію за втрачені в Росії інвестиції.
Як повідомлялося, раніше Бельгія, Франція та Австрія почали заарештовувати майно Росії на своїй території.
Нагадаємо, постійна палата третейського суду в Гаазі 18 липня 2014 року прийняла рішення за позовами трьох компаній, що представляють колишніх акціонерів ЮКОСа.
За цим рішенням Росія повинна виплатити акціонерам $50 млрд.