"Заяви, які були виголошені і екс-президентом Путіним - про непогодження Росії у питанні вступу України до НАТО (яку потім повторила канцлер Німеччини Меркель), і представником Росії в ООН Лощініним - про відмову від трактування Голодомору як геноциду проти українського народу, - є свідченням того, що Росія продовжує вести проти України широку війну". Про це сьогодні, 11 березня, заявив офіційному сайту блоку "Наша Україна - Народна Самооборона" народний депутат від фракції НУНС, член парламентського Комітету у закордонних справах Андрій Парубій.
"Війна Росії з Україною проявляється у різноманітних сферах, зокрема, в економічному питанні, паливно-енергетичній сфері, міжнародній політиці, інформаційній сфері, - додав він. - І в даному випадку ми бачимо надзвичайно цинічні заяви Росії, які стосуються не просто міжнародної позиції нашої держави, а відносяться до сфери історичної правди й національної пам’яті українців"”.
Андрій Парубій наголосив, що у цій ситуації українська влада повинна себе вести консолідовано і не допустити, щоб позиція нашої держави була залежною від позиції сусідньої країни. "Ми маємо відстоювати власні національні інтереси, і з часом переконаємо наших європейських партнерів відноситися до України як до самодостатньої держави, а не до якогось сателіта сусідньої країни", - вважає нардеп.
Політичними спекуляціями називає представник Росії в ООН Валерій Лощінін спроби кваліфікувати Голодомор 1932-1933 років в Україні як геноцид. Про це повідомляє центр новин ООН.
"На високому рівні була піднята тема так званого Голодомору - масового голоду в 30-х роках минулого століття. Цю трагедію намагаються представити як злочин геноциду, тобто цілеспрямованого знищення однієї етнічної групи населення. Але історична правда полягає в іншому. Жертвами трагічних подій тих років стали мільйони людей різних національностей колишнього Радянського Союзу - росіяни, українці, казахи, татари, башкири", - вважає Валерій Лощінін.
Він підкреслив, що голод 30-х років не може бути визнаний геноцидом, як його визначає Конвенція про геноцид 1948 року, і закликав "не займатися політичними спекуляціями на теми, пов’язані зі спільним, інколи трагічним, історичним минулим, не використовувати для цього довільне трактування норм міжнародного права".