Дезінформація є інструментом навмисного поширення неправдивої інформаціії з наміром ввести в оману. Тому, дезінформація та її джерела не повинні розглядатися так само, як новини, що ґрунтуються на фактах. Дезінформація – це не одна із сторін справи. Це неправда, якій не можна надавати однакову позицію в наративі новин, заснованому на загальноприйнятих стандартах журналістики, а саме: правда, точність і об’єктивність.
13 грудня 2016 року, Гаррі Каспаров, колишній чемпіон світу з шахів і відомий російський політичний активіст, написав у Твіттері, що:
«Суть сучасної пропаганди полягає не лише в тому, щоб дезінформувати чи просувати програму. Це виснаження критичного мислення, знищення правди».
Дезінформація щодо України є небезпечною зброєю в гібридному арсеналі Росії, яка відверто націлена на завоювання України будь-якими засобами та будь-якою ціною.
3 листопада 2015 року, під час свого свідчення перед Підкомітетом зі співробітництва у справах європейської та регіональної безпеки Комітету із закордонних відносин Сенату США колишній заступник помічника Державного секретаря США Бенджамін Зіф заявив, що:
«Кремль спонсорує ці зусилля [щоб сіяти непевність, замішання і підозри та ставити під сумнів найосновніші істини] вишуканим пропагандистським апаратом вартістю 1,4 млрд доларів США в рік на своїй території та закордоном, який, за його оцінкою, досягає 600 млн людей у 130 державах світу 30 мовами. Російський уряд також фінансує науково-дослідні центри та організації в сусідніх державах, які мають сприяти досягненню його цілей – поширенню брехливих кремлівських наративів; зображення Заходу загрозою; та підриву довіри до незалежних медіа, а також західних інституцій і цінностей».
23 травня 2023 року Постійна міжнародна місія медіа-моніторингу щодо дезінформації відносно України та української діаспори, започаткована Громадською організацією «Україна‑2050», представила п’ятьма мовами (українською, англійською, французькою, німецькою та іспанською) звіт про медіа-моніторинг дезінформації про Україну в період з 24 лютого 2022 року – початку повномасштабної війни Росії проти України – до 24 лютого 2023 року.
У звіті різні наративи дезінформації групуються в сім метанаративів дезінформації, щоб краще висвітлити інформаційну базу, яка була створена російською пропагандою під час повномасштабної війни Росії проти України. Ці сім дезінформаційних метанаративів є:
- «НАТО на чолі із США та за підтримки Заходу – це агресор, який розв’язав війну проти Росії в Україні»;
- «Україна – неонацистська, агресивна та штучна держава»;
- «Захід робить помилку, надаючи зброю та іншу допомогу для України, а також застосовуючи санкції проти Росії»;
- «Україна здійснює воєнні злочини і терористичні акти проти свого населення та організовує постановки масових жертв цивільного населення з метою звинуватити Росію»;
- «Україна забороняє та утискає все російське»;
- «Росія є гуманною державою, яка жорстко відстоює свої інтереси»; і
- «Росія – остання опора духовності в Європі та спроможний лідер глобального руху проти Західного неоколоніалізму».
Загальна мета використання дезінформації Кремлем полягає в тому, щоб: (а) перекласти провину за війну Росії проти України на США та НАТО, а також порушити єдність Заходу щодо підтримки України та санкцій проти Росії; (б) дискредитувати Україну та підірвати як внутрішню, так і зовнішню підтримку урядових органів та Збройних сил України. Іншими словами – «знищення правди».
16 липня 2022 року Президент України Володимир Зеленський заявив: «Скільки проблем українці створюють самі для себе, довіряючи будь-якому анонімному джерелу... Це набуває іноді просто нездорових форм, коли соціальними мережами й сайтами поширюються свідомі «вкиди» з Росії, мета яких тільки одна – доповнити ракетний і артилерійський терор проти нашої держави ще й інформаційним терором. Тому нам потрібен ще й своєрідний емоційний суверенітет, щоб не залежати від того, що ворог постійно запускає проти нас із вами. … Іноді інформаційна зброя може зробити більше, ніж зброя звичайна».
Країни-члени НАТО також повинні усвідомлювати той факт, що російська дезінформація покликана їх розділити та послабити. Необхідно приділити більше уваги розвінчанню дезінформації та викриттю роботи корисних ідіотів Росії, щоб уникнути неправильних рішень, заснованих на дезінформації, які можуть коштувати людські життя та спричинити ще більші руйнування майна.
Як правило, суперечливі повідомлення щодо ситуації в Україні слід інтерпретувати, завжди пам’ятаючи минулу історію дезінформації Росії, а також той факт, що Росія є агресором, а Україна – жертвою неспровокованої геноцидної війни.