Росія продає вкрадене українське зерно контрабандними каналами, щоб фінансувати війну, розв’язану Кремлем проти України, при цьому від початку повномасштабного вторгнення російській стороні вдалося заробити на цьому щонайменше 530 млн доларів. Про це повідомляє Associated Press.
Як зазначає видання, коли цього літа до порту Лівану зайшло судно Laodicea, українські дипломати заявили, що на його борту знаходиться зерно, викрадене Росією в Україні, та закликали ліванську владу конфіскувати його. Однак Москва назвала звинувачення «хибними та необґрунтованими», а генпрокурор Лівану став на бік Кремля і заявив, що 10 тис. тонн ячмінного та пшеничного борошна не були викрадені, дозволивши розвантаження судна.
«Але розслідування, проведене Associated Press та програмою PBS Frontline, показало, що Laodicea, яке належить Сирії, є частиною витонченої контрабандної операції, організованої Росією, яка використовувала фальсифіковані декларації та хитрощі для крадіжки українського зерна на суму не менше 530 млн доларів – гроші, які допомогли нагодувати військову машину президента Владіміра Путіна», – йдеться в матеріалі.
Як вдалося з’ясувати журналістам, транспортуванням краденого зерна займаються структури російського мільярдера Віктора Рашнікова та державної «Обʼєдіньонной судостроітєльной корпораціі». Остання потрапила під санкції США.
Розслідувачі опрацювали супутникові знімки, документи про транспортування зерна, повідомлення в соцмережах, бесіди з фермерами та дані суднових транспондерів. Вони допомогли відстежити понад 50 рейсів із продовольством, які прибули до портів Туреччини, Сирії та Лівану.
Згадана корпорація через свою «дочку» Crane Marine Contractor купила три вантажні судна за кілька тижнів до війни. Вони здійснили щонайменше 18 рейсів між окупованим Кримом та портами Туреччини та Сирії. Основні судна, які перевозять крадене зерно – «Міхаіл Нєнашев», «Лаодикія», «Сурія» та «Фінікія».
Журналісти звертають увагу, що знімки та дані транспондерів свідчать: щоб приховати походження зерна, його можуть змішувати з російським у портах та перевантажувати з судна на судно прямо в море. Одним із одержувачів українського зерна може бути турецька влада. Згадані судна доставляли зерно з Криму до елеваторів, якими керує державна Турецька рада з зерна.