Федеральне архівне агентство Росії рекомендує історикам цитувати дані так, щоб вони доводили універсальний характер хлібозаготівель 1932 року і спростовували Голодомор в Україні.
Про це йдеться в пояснювальній записці, підготовленій науковим керівником тритомного збірника архівних документів, виданого Федархівом – доктором історичних наук Віктором Кондрашиним, повідомляє "Історична правда".
Заступник керівника Федархіву Володимир Тарасов уточнював: "Росархів виступив ініціатором ряду інформаційних заходів щодо проблеми голоду в СРСР. Звичайно, це була реакція на ті події, які відбувалися в Україні... щоб нейтралізувати те, що там робилося".
Анонсований тритомник спершу планувалося назвати "Голод в СРСР 1932-33 рр.", але в рамках "нейтралізації" російські чиновники, очевидно, вирішили змістити часові рамки голоду, щоб уникнути асоціацій із цифрами 1932-33, які в Україні стали фактично синонімами слова "Голодомор". Тепер збірник анонсовано як "Голод в СРСР 1929-1934 рр".
У пояснювальній записці Кондрашина, що є у "Історичній Правді", сказано: "Враховуючи "український фактор", треба добирати документи з таким розрахунком, щоб вони доводили універсальний характер хлібозаготівель 1932 року".
Керівник збірника пропонує пояснювати масові убивства голодом громадян УРСР тим, що Йосип Сталін таким чином боровся з зовнішніми ворогами: "В цьому розділі можуть бути представлені документи про загострення міжнародної ситуації в 1932 році на Далекому Сході і в Європі, які вимагали від сталінського керівництва "твердої лінії" у внутрішній політиці".
Кондрашин рекомендує добирати документи про голодні смерті "без опису натуралістичних подробиць людоїдства тощо. Причому добирати їх слід таким чином, щоб було видно трагедію всього радянського селянства, без акценту на Україну".
Як відомо, Голодомор 1932-1933 років - масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР.
Голод наступив унаслідок спланованої конфіскації урожаю зернових і всіх інших продуктів харчування у селян, при цьому СРСР мав значні запаси зерна у резервах і експортував його за кордон.
Причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися і ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання.
Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.