Українська криза все більше ізолює російські компанії від зарубіжних ринків капіталу. Незважаючи на це, російське керівництво встановлює для свого бізнесу додаткові обмеження на внутрішньому ринку.
Експерти міжнародного видання Bloomberg вважають, що це нагадує відновлення колишнього державного плану (госплан), а не спробу захисту від секторальних санкцій, що їх ввели ЄС, США, Канада, Австралія і Японія.
Мораторій на передачу пенсійних накопичень, продовжений ще на рік. Це може привести до підвищення вартості позик для компаній і уповільнити зростання економіки. Таке рішення вже призвело до протистояння між урядом РФ і громадськістю, а також до внутрішніх протиріч у Держдумі.
Економічний блок російського уряду виступив категорично проти продовження мораторію. Заступник міністра економіки Сергій Бєляков був звільнений зі своєї посади після висловлювання на своїй сторінці в Facebook про те, що йому було соромно за рішення Кабінету міністрів Росії.
Така зміна рішення дозволить державному пенсійному фонду скоротити дефіцит, що зменшить потребу Міністерства фінансів продавати облігації, коли зростають витрати по позиках, вказують експерти російського Райфайзенбанку.
Витрати на позики почали рости після того, як США розширили санкції в середині липня, що спонукало російський уряд скасувати 3 аукціони з розміщення облігацій, номінованих в місцевій валюті. Прибутковість облігацій, з терміном погашення у лютому 2027, підвищилася з 8,77% (16 липня) до 9,82% (8 серпня), якраз перед тим, як були введені санкції.
Судячи з усього, уряд РФ консолідує доступні джерела фінансування, щоб протистояти «негативним наслідкам слабких фундаментальних показників, які посилюються через санкції». Про це заявив головний економіст ING Group NV у Росії і країнах СНД Дмитро Польовий. Однак пенсійні кошти все одно не зможуть компенсувати відтік капіталу. Місткість недержавних пенсійних фондів (НПФ) – близько $12-15 млрд, а відтік капіталу лише в першому півріччі досяг $80 млрд.
Незважаючи на це, держава другий рік поспіль має намір заморозити – а фактично, забрати – накопичення НПФ і обмежує коло потенційних покупців корпоративних облігацій. З початку березня і до 7 серпня, коли почалося протистояння між Росією та Заходом через Україну, середня прибутковість рублевих бондів російських компаній підскочила на 165 базисних пунктів до 10,45%, уточнює «Уралсиб Кепітал». Різниця в прибутковості між доларовими облігаціями російських компаній і паперами компаній 8 серпня збільшилася на 205 базисних пунктів. За даними, зібраними JPMorgan Chase & Co, це максимальна величина більш ніж за п'ять років.
З початку року обсяг розміщень російськими корпоративними та муніципальними позичальниками скоротився на 52% до 461 млрд. рублів ($12,7 млрд).
«Ресурсів для зростання ринку не передбачається», - відзначає інвестиційний менеджер GHP Group в Москві Федір Бізіков.
Ринок корпоративного боргу підстерігає небезпека, що уряд «скотиться назад до державного планування в економіці країни», вказує він.
Відзначимо, перший крок до цього росіяни збирається зробити розглядаючи можливість взагалі відмовитися від обов'язкового накопичення пенсій.