Стратегічні документи, підготовлені адміністрацією президента Росії, проливають світло на плани Москви щодо збереження впливу в Литві, Латвії та Естонії. Ці цілі включають фінансування проросійських НУО, зусилля зі збереження російської мови в школах і протидію знесенню радянських пам'ятників.
Документи були підготовлені кремлівським Управлінням з міжрегіональних і культурних зв’язків, яке підпорядковується безпосередньо адміністрації президента Росії Владіміра Путіна. Міжнародна команда журналістів раніше повідомляла про подібні плани щодо Білорусі та Молдови.
Плани Кремля щодо країн Балтії були розроблені восени 2021 року. За словами експертів з розвідки, опитаних для цієї статті, автори, ймовірно, не знали про майбутнє вторгнення в Україну, оскільки його потенційні наслідки в документі не обговорювалися.
Плани для кожної країни Балтії складаються з двох частин. У першій описуються потенційні загрози російським інтересам, у другій – кроки, які потрібно вжити для протидії їм. Політичні, військові, військово-технічні та безпекові цілі, торговельно-економічні та гуманітарно-соціальні цілі розділені на три різні часові періоди: короткостроковий (до 2022 року), середньостроковий (до 2025 року) та довгостроковий (до 2030 року).
Документи вдалося здобути групі розслідувачів литовської телерадіокомпанії LRT (Lietuvos radijas ir televizija) спільно з партнерами: естонською службою новин Delfi, шведською Expressen, лондонським центром журналістських розслідувань Dossier, латвійським центром розслідувань Re:Baltica, німецькими ЗМІ Süddeutsche Zeitung, WDR і NDR, українською Kyiv Independent, польським Frontstory і центральноєвропейським Vsquare.
Скоординовані дії
План щодо країн Балтії потрапив до адміністрації Путіна восени 2021 року. Одним з його пунктів є використання проросійських сил та організацій, що діють у країнах Балтії.
У Литві частина проросійських активістів зосереджена навколо колишнього політика Альґірдаса Палецкіса, засудженого за шпигунство на користь Москви. Восени 2021 року, коли Палецкіса судили, його прихильники організували мітинг підтримки у Вільнюсі. У мітингу взяв участь сам Палецкіс, а також Казімєрас Юрайтіс і Едікас Яґелавічюс. На мітингу також були присутні депутат Європарламенту від Латвії Тетяна Жданок, член Російського союзу Латвії, і два ірландські політики – Мік Воллейс і Клер Дейлі.
Палецкіса визнали винним у шпигунстві на користь Росії і засудили до шести років ув'язнення. Він сподівався отримати за це фінансування від «Єдиної Росії», партії Путіна. Однією зі спікерок на мітингу була Еріка Швенчіонене, на той час маловідома активістка. Після засудження Палецкіса вона очолила його організацію.
Швенчіонене організовувала поїздки до Білорусі для зустрічей з Олександром Лукашенком та його адміністрацією. Разом з іншим прихильником Палецкіса, Яґелавічюсом, вона планувала поїхати на окуповані Росією території України як спостерігач на незаконні референдуми. Вона також брала участь у реєстрації двох громадських організацій: Міжнародного форуму добросусідства (Tarptautinis geros kaimynystės forumas) та Громадянського руху «Світанок справедливості» (Pilietinis judėjimas Teisingumo aušra).
Після рішення суду про розпуск Міжнародного форуму добросусідства Швенчіонене прокоментувала ситуацію так: «Ми не зменшимо темпів, тому що наша діяльність прекрасна і запланована на кілька років вперед. Ми створимо кілька організацій, щоб державним адміністраторам було чим зайнятися, щоб ми могли нормально здійснювати нашу діяльність, діяльність, яка є прекрасною і потрібною Литві».
У країнах Балтії водночас проходили демонстрації проти знесення пам'ятників радянської епохи.
13 травня 2022 року в Ризі відбувся протест, організований Російським союзом Латвії. Його лідерка Тетяна Жданок раніше брала участь у мітингу на підтримку Палецкіса у Вільнюсі. Після демонстрації Жданок заарештували, оскільки захід не був узгоджений з владою.
24 серпня Комітет ООН з прав людини отримав скаргу від п'яти осіб на знесення радянських пам'ятників у Латвії. Через місяць Литву поінформували про наказ УВКБ ООН щодо запланованого демонтажу пам'ятника Другої світової війни на Антокольському кладовищі у Вільнюсі. Заявники були ідентифіковані як «етнічні росіяни», зокрема й Юрайтіс.
23 вересня латвійський сайт IMHOclub.lv опублікував заклик до латвійців, литовців, естонців і поляків оскаржити це рішення в ЮНЕСКО. На порталі розміщено шаблон відповідного звернення.
Хоча ці дії виглядають як окремі акції проросійських активістів, вони відповідають цілям Кремля, викладеним у документі Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків.
Однією з короткострокових цілей на 2022 рік, згаданих у документі, є «створення нових громадських структур, фондів, неурядових організацій для просування та поглиблення співпраці з Росією». Документ також містить пункти про збереження історичної пам'яті, наприклад, шляхом припинення знесення радянських пам'ятників.
Стримування впливів НАТО
Головною метою стратегічного документа країн Балтії є протистояння НАТО. У 2022 році, ще до вторгнення в Україну, Росія прагнула зупинити розширення діяльності США і НАТО на литовській території, а також не допустити включення пострадянських країн до сфери впливу Північноатлантичного альянсу.
Документ показує, що найбільше занепокоєння Кремля – як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі (до 2030 року) – викликають плани НАТО щодо майбутнього розгортання постійної бази в Литві і «мілітаризація литовської території».
План Кремля має на меті запобігти розгортанню на території Литви інтегрованих протиракетних і зенітно-ракетних систем середньої дальності НАТО, а також зменшити кількість і масштаби заходів оперативної і військової готовності НАТО в Литві.
У довгостроковій перспективі Росія хоче створити умови, за яких литовська влада буде змушена визнати потенційну шкоду національній безпеці від розширення НАТО. Метою Кремля є відновлення конструктивних відносин між Литвою і Росією, зокрема у військовій сфері, із залученням литовських політиків до розвитку відносин між Вільнюсом і Москвою.
Аналогічні стратегії визначено щодо Латвії й Естонії. Для Росії найбільш небажаним наслідком інтеграції цих країн із Заходом є їхнє активне залучення до НАТО і посилення присутності Альянсу в регіоні. В Естонії та Латвії плани Кремля стосуються етнічних російських меншин.
Російська мова, порт і бізнес
Ще однією причиною занепокоєння Кремля є діяльність російської опозиції в Литві. «Агресивна» політика литовського уряду щодо Росії ідентифікується Кремлем як загроза.
У торговельно-економічній сфері Росія побоюється санкцій ЄУ, витіснення російських компаній з Литви або відмови від купівлі російських енергоносіїв. Кремль також розглядає як загрозу потенційну ізоляцію або навіть блокаду Калінінградської області.
У соціальній сфері Москва занепокоєна переслідуванням російськомовного населення, негативним образом росіян як ворогів, усуненням російської мови зі шкіл і повною забороною її публічного використання, а також обмеженнями, що накладаються на російськомовні ЗМІ.
Москва висловлює занепокоєння, що знесення пам'ятників на честь радянської перемоги у Другій світовій війні може в кінцевому підсумку призвести до повного перегляду історії війни.
Крім того, кремлівський документ розкриває плани протидії економічним санкціям шляхом перенаправлення вантажопотоків до російських морських портів на північному заході. Москва передбачає більш наполегливе відстоювання своїх інтересів у Литві та активізацію зусиль, спрямованих на те, щоб переконати литовських підприємців у тому, що російський ринок має для них великий потенціал.
Москва хотіла б заохотити литовські виробничі компанії інвестувати в Росію, імпортувати російський газ та електроенергію і повністю відновити економічні відносини між Литвою і Росією.
У соціальній сфері план Кремля містить заходи щодо збереження освіти російською мовою, чому сприятиме талановита молодь, яка навчається в російських університетах. Кремль також планує продовжити боротьбу зі заперечувачами російської версії історії. Окремий пункт стосується просування російської культури в Литві.
Координація пропаганди
Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків, яке підпорядковується безпосередньо адміністрації президента Росії і яке розробило балтійський план, курує Дмітрій Козак, який обіймає посаду заступника голови адміністрації. За словами політолога та експерта з інформаційних війн Неріюса Малюкявічюса, Козак є «одним з найважливіших адміністраторів в системі Путіна, людиною, якій довірено контролювати такі проблемні питання, як Україна. Він один з тих, кому доручають вирішувати, налагоджувати справи в одному регіоні, а потім в іншому», – розповів він.
За словами Малюкявічюса, особливістю Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків є те, що її керівники і співробітники часто є агентами однієї з російських спецслужб. «Однією з їхніх функцій є робота в адміністрації президента, і водночас вони обіймають посаду в розвідувальній установі. У деяких випадках це цілком зрозуміло з їхніх публічних біографій, в інших – це намагаються приховати», – каже Малюкявічюс.
Серед авторів «Балтійського плану» – Вадім Смірнов, доповідач директорату і колишній директор Балтійського науково-дослідного інституту в Калінінграді. У 2012 році спецслужби Литви оприлюднили ім'я Смірнова і внесли його до списку осіб, яким заборонено в'їзд до країни через його зв'язки з російськими спецслужбами і ворожу діяльність проти Литви.
За даними литовського Департаменту державної безпеки (VSD), Смірнов використовував магістерську дисертацію, яку він писав про литовську політичну еліту, щоб подружитися з литовськими політиками і політологами та збирати розвідувальну інформацію. «Були постійні спроби сформувати групи балтійських вчених, спроби привезти їх в університет Канта [Балтійський федеральний університет імені Іммануїла Канта в Калінінграді], на семінари, на всілякі дискусії. Найбільш підозрілими були спроби Смірнова проводити дослідження литовських політичних еліт, які він використовував для аналізу політичних позицій різних органів влади Литви. Думаю, саме тоді він потрапив у поле зору спецслужб Литви та інших країн», – каже Малюкявічюс.
Інтерес Смірнова до країн Балтії, Литви зокрема, не згас і після того, як він став публічною особою. Дані, отримані слідчою групою LRT, показують, що Смірнов збирав інформацію і подавав дезінформацію про Литву в основному за допомогою пропагандистського сайту RuBaltic.ru, яким керував Сєргєй Рекеда. Команда LRT бачила електронні листи Рекеди, опубліковані проєктом Dossier Chernov.
Портал RuBaltic.ru був запущений у 2013 році. Наприкінці січня цього року Смірнов написав Рекеді електронного листа про те, що планує організувати дискусію про енергетику в регіоні Балтійського моря: «Я хотів би знати, на чому ти спеціалізуєшся. Чи міг би ти взяти участь у дискусії на цю тему? У яких сферах російсько-балтійських відносин ти міг би підготувати статті для публікації?».
Листування Смірнова і Рекеди тривало. Наприклад, напередодні Дня незалежності Литви, 11 березня 2013 року, оглядач RuBaltic Алєксандр Носович отримав завдання від Смірнова, передане через Рекеду: «В.А. [Вадим Анатолійович] замовив терміново і з гумором проаналізувати переслідування Альґірдаса Палецкіса. Статтю чекати не треба, він хоче сам її відредагувати, але якщо хочете, я вишлю Вам чернетку».
Пізніше листування показує, що інтерв'ю з Палецкісом мало стати «подарунком Литві з нагоди Дня незалежності». Витік електронних листів показує, що Смірнова регулярно запитували про відносини з RuBaltic, надсилали щотижневі зведення і консультувалися щодо інтерв'юйованих. Смірнов і Рекеда також працювали над проєктом з аналізу еліт у країнах Балтії. Смірнов був призначений керівником проєкту, а Рекеда – його виконавцем.
«З точки зору оплати, я повинен взяти 100 тисяч (після сплати податків). Що робити з рештою грошей (папір, касети тощо) – ваша справа. Перша поїздка в рамках гранту відбудеться в першій половині червня, і Рекеда має покрити витрати. Всі інші поїздки – за моїм погодженням», – писав Смірнов влітку 2013 року.
План зупинки мережевої синхронізації
Документи, що просочилися з офісу російського президента, також свідчать про те, що Кремль планує перешкодити виходу країн Балтії з пострадянського договору БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія та Литва). Згідно з цим актом, балтійські електромережі залишаються в єдиній мережі з Росією та Білоруссю.
До кінця 2025 року країни Балтії мають завершити синхронізацію своїх електромереж з Європою і провести спільне тестування. Однак план Москви полягає в тому, щоб залишити країни Балтії в мережі БРЕЛЛ. У частині плану, що стосується Латвії, вихід з договору визначений як загроза.
Прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте вважає, що плани Росії нереалістичні в нинішній ситуації, оскільки країни Балтії інвестують значні кошти в енергетичну незалежність і безпеку.
На думку деяких функціонерів західних розвідок, коли управління справами президента Росії готувало стратегію у 2021 році, її автори могли не знати про наміри Путіна вторгнутися в Україну. «Цілком імовірно, що ситуація, спричинена війною, змусила Кремль переглянути і змінити деякі з його планів щодо Балтії», – каже один із представників розвідки.
Російська розвідка ослаблена корупцією
«Розробка таких планів є інституційною спадщиною, яку Кремль успадкував з радянських часів», – сказав Малюкявічюс в інтерв'ю LRT. За його словами, у кожному новому документі аналізуються помилки, допущені в попередніх, описуються рішення, які не спрацювали, і пропонуються нові сценарії. Малюкявічюс також ставить під сумнів реалістичність плану Кремля і те, наскільки він небезпечний для Литви та інших країн Балтії.
«Можливо, нам не варто уявляти, що [Кремль] – це потужна система з потужними людьми. Приклад України засвідчив, що корупція знищила не лише армію, але й спецслужби. Операція в Україні базувалася на розвідданих, які повністю не відповідали дійсності. Так, потрібно розуміти, що вони роблять і як вони це роблять [...], але в той же час не варто переоцінювати свого опонента і вважати, що всі поставлені цілі будуть автоматично досягнуті», – сказав Малюкявічюс.
Попередні плани Росії щодо Литви провалилися. Хоч і не без проблем. Литва досягла домовленості з Німеччиною про розміщення військ НАТО. По всій країні демонтували радянські пам'ятники, а в школах російську мову замінюють іншими мовами. Росія і Білорусь були змушені перенаправити свої вантажі з Клайпедського порту через санкції США і ЄУ.
«Це звучить як список нездійснених надій. Нереально, щоб Путін вірив у те, що йому вдасться відрізати країни Балтії від НАТО і ЄУ. З іншого боку, для Росії дійсно важливо, щоб антиросійські настрої в країнах Балтії трималися під контролем», – зазначив Вольфґанґ Ішинґер, колишній голова Мюнхенської конференції з безпеки. Він вважає, що Балтійський план – це не стратегія, а радше спроба запобігти погіршенню ситуації.
Співробітник західної розвідки, з яким ми спілкувалися й попросили оцінити план Кремля, також погодився, що в документі йдеться не про зусилля Росії здобути більший вплив у країнах Балтії, а про збереження принаймні того впливу, який вона вже має.
Для цього Росія використовує гібридні заходи: підтримує проросійські партії, експлуатує російськомовні меншини, особливо тих осіб, що мають подвійне громадянство в Латвії та Естонії. «Ми ведемо гібридну війну з Росією, і "Балтійський план" є класичним інструментом м'якої сили», – каже експерт.
«Звичайно, ми повинні звертати пильну увагу на такі плани, – стверджує Александр Тоотс, заступник генерального директора Служби внутрішньої безпеки Естонії, – Однак ми повинні розуміти, з якого періоду походять ці документи. Ми не можемо робити висновки винятково на основі таких матеріалів, оскільки вони можуть свідомо вводити в оману щодо серйозності реальних бажань Росії. Це означає, що нам також потрібно оцінити сигнали на практиці: чи є ознаки того, що вони намагаються реалізувати такі плани. Чи, можливо, поставлені стратегічні цілі вже застаріли, бо обставини змінилися. Якщо побачимо, що плани реалізуються, потрібно зробити все, що в наших силах, щоб зупинити їх».
LRT надіслав запитання проросійським активістам Юрайтісу та Швенчіонене, але поки що не отримав відповіді.
Автори статті: Індре Макарайтіте (Indrė Makaraitytė), Міндауґас Аушра (Mindaugas Aušra), Юрґіта Чепоніте (urgita Čeponytė), Рюта Юкнявічюте (Rūta Juknevičiūtė), Юрґа Тваскієне (Jurga Tvaskienė). Вперше її було опубліковано на порталі Lrt.It.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Попередні статті проєкту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів, Україна – втеча від вибору, Східне партнерство після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде на війну з Путіним, Між Москвою й Києвом, Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін на галерах, Півострів страху, Україну придумали на Сході, Нове старе відкриття, А мало бути так красиво, Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати про історію, Мінський глухий кут
Оригінальна назва статті: Ujawniono plany Rosji wobec krajów bałtyckich