Найважливіше та найскладніше у нашому житті - називати речі своїми іменами. На жаль, не всі готові це робити. Не даремно саме "виправлення імен" було проголошено першою задачею будь-якого правителя відомим усім давньокитайським філософом. Нам теж слід розпочати із виправлення імен, і визнати, що ми живемо в УРСР. Україна - це поки лише географічне та етнографічне поняття, а ми живемо в державному утворенні, що прямо продовжує традиції УРСР.
Не вірите? Тож перегляньте законодавчу базу, яка нам лишилася у спадок. Принципи побудови державного апарату. Та все. Зрештою, ми самі це все визнаємо на державному рівні. Колись вважалось, що спадковість по відношенню до утворень СРСР буде гарантією кордонів. Реальність виявилась дещо іншою. Інститути УРСР украй живучі та міцні, бо тримаються один за одного. На наших очах прокуратура УРСР стає... прокуратурою УРСР. А міліція УРСР - поліцією УРСР. Але завдяки лінгвістичному фокусу, ми називаємо УРСР "Україною", хоча українського там мало. Хіба що державна символіка. Тому наші зміни слід починати із виправлення імен.