У мережі руді коти часто постають як особливо кумедні, гіперактивні чи навіть дивні тварини. Але наукові дослідження показують, що реальність складніша, ніж популярні стереотипи. National Geographic розповідає, чому руді коти здаються такими незвичними.
По-перше, руді коти не є окремою породою, і їх колір шерсті сам по собі не програмує певний характер – вони можуть належати до різних порід. Однак, раніше вчені ідентифікували ген, відповідальний за помаранчеве забарвлення шерсті у котів. Він називається ARHGAP36. Але щодо того, чи помаранчеве забарвлення супроводжується певними поведінковими або особистісними рисами, відомо набагато менше.
У 2015 році в журналі Anthrozoös було опубліковано невелике дослідження, в якому за допомогою анонімного онлайн-опитування було встановлено, що люди, як мінімум, частіше приписують помаранчевим котам рису «дружність», ніж котам інших кольорів. А в більш масштабному дослідженні, опублікованому в тому ж році в журналі Journal of Veterinary Behavior, також було знайдено деякі підтвердження ідеї про те, що руді коти відрізняються від інших.
«Ми виявили, що більшість відмінностей повʼязані з породою, але були також деякі відмінності, повʼязані з кольором шерсті», – каже Карло Сіракуза, клінічний науковець Школи ветеринарної медицини Університету Пенсильванії та старший автор дослідження.
Під час досліджень було виявлено, що коти з білими плямами мали нижчі показники вокалізації. А кішки з черепаховим забарвленням були менш агресивні стосовно собак.
«Цікаво, що часто кажуть, що руді коти більш товариські, тому що насправді ми виявили протилежне. Вони частіше виявляли агресію, повʼязану зі страхом, стосовно незнайомих людей», – каже Сіракуза.
Також руді коти мають підвищений інтерес до полювання.
Хоча дослідження Карло Сіракузи є одним з найкращих, але його оцінка котів була зроблена на основі питань, надісланих власникам. Вона не була зроблена на основі безпосереднього спостереження. Тому, можливо, ідея про те, що руді коти надзвичайно активні, настільки поширена, що упередженість проявляється в дослідженнях.
Однак, навіть знаючи про це, Сіракуза каже, що упередження часто ґрунтуються на досвіді. Адже людина, яка регулярно має справу з котами, має й свої власні переконання, засновані на досвіді.
Що ми знаємо про поведінку рудих котів?
Навіть без переконливих досліджень, які б пов’язували рудий колір кота з його характером, існують натяки на біологічний зв’язок. Ген ARHGAP36, який забезпечує помаранчеве забарвлення, пов’язаний з Х-хромосомою. Це пояснює, чому помаранчеві коти частіше бувають самцями. Можливо, це і є справжня відповідь на питання про дивацтва помаранчевих котів, Сіракуза схильний думати, що, загалом, самці котів більш товариські. Проте навіть, якби існувало якесь наукове обґрунтування поведінки рудих котів, вчені підкреслюють, що завжди будуть винятки з правил.