У грудні 2013 році у польському місті Радом було зареєстровано Польсько-Український Медіа Фонд. Це період, коли в Києві вже майже місяць тривав Майдан. Фонд нічим особливим не виділявся, та й загалом, у неурядовому секторі Польщі його ніхто й не помітив. Напевно, так би і залишився він непоміченим, якби в Україні не почав активно розвиватись інтернет-проект Polonews.in.ua. Тепер цей проект має підтримку від Товариства польських журналістів в Україні та починає пробивати собі шлях як «польське інтернет-медіа в Україні», а батьками цього «польського медіа» є... колишні активні діячі «Русского движения Украины», які 2013 року вирішили «створити у всесвітній мережі платформу, яка об’єднала б мешканців України польського походження, українців, що цікавляться Польщею, та поляків, що цікавляться Україною, налагодити українсько-польський діалог на суспільному рівні, посприяти інтеграції інформаційного простору поляків та українців». Тож пропоную детальніше приглянутись до творців Фонду та промоуторів Polonews.in.ua.
Президентом Фонду є Катерина Моніка Каца, сама Катерина родом з України. В інтернеті можна знайти кілька оголошень, підписаних Катериною, про переклади з російської, української на польську і навпаки, а також про надання послуг російськомовного екскурсовода у Польщі. З оголошень також виникає, що Катерина Каца перекладає для перекладацького бюро Volkov.pl, яке було внесене у судовий реєстр тільки у травні 2016 року, щоправда, самі оголошення цього перекладацького бюро датуються ще 2015 роком. На сторінці подано ще одне актуальне місце праці Катерини Каци – це офіс компанії Google у Польщі. У російській мережі VK є два профілі Катерини – один підписаний Катерина Каца, а другий вже поданий як Катерина Білоножко.
Віцепрезидентом Фонду є Євген Білоножко (скидається на те, що це брат Катерини), як він сам себе називає, "поляк за походженням", який народився у Миколаєві, а зараз проживає і працює в Києві. Євген Білоножко є доцентом кафедри філософії Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, у 2007-2008 роках перебував на стипендії для молодих науковців та викладачів від Уряду Польщі у Варшаві. Також Євген Білоножко є заступником головного редактора Polonews.in.ua. Сам Євген час від часу їздить до Росії, де бере участь у різних пропагандистських політичних шоу російського телебачення. Поїздка до Росії та участь у пропагандистському шоу доволі-таки суб'єктивна річ, та й Білоножко – далеко не єдиний, хто зараз їздить на такі ефіри. Зокрема, часом там буває Вадим Трюхан. Питання тільки в тому, чи українські учасники таких телеефірів розуміють, що своєю присутністю вони певним чином легітимізують усю цю пропаганду? Бо якщо розуміють, то чому продовжують їздити?
Окремої уваги заслуговує, власне, журналістська діяльність Євгена Білоножка на Polonews.in.ua – основного медіа Фонду. Свого часу у цьому виданні було доволі багато статей (тут, тут, тут і тут), присвячених полякові Томашу Мацейчуку, який зараз працює на скандального Анатолія Шарія та постійно і активно шукає «нацистів» в Україні. А ще Євген Білоножко знайомив читача Inpress.ua з проросійським лідером польської «Зміни» Матеушем Піскорським, називаючи його «відомим польським політологом»(!), а Polonews.in.ua потім передруковував ці матеріали. Загалом, якщо проаналізувати сторінку Polonews.in.ua, то перше, що кидається в очі, – це брак редакторської роботи. Польські тексти дуже часто написані з помилками, безграмотно. Тексти надто розмаїті, як і сторінки, з яких вони передруковуються: від провокативих і відверто з проросійським «душком» (до ура-патріотичних і проукраїнських. Значна частина текстів передрукована з таких сторінок, як Inpress.ua та From-ua, стосунок до яких мають інші представники Фонду – Микола Єфименко та Надія Бабенко.
Микола Єфименко – мабуть, найбільш колоритна постать у Фонді. В актуальному реєстрі поданий як скарбник та член правління Фонду, координатор проекту Polonews.in.ua. У біографії зазначено, що він навчався на історичному факультеті Львівського університету, а з 1992 року працює журналістом. Одночасно є редактором-видавцем From-ua та керівником проекту інтернет-сторінки Inpress.ua. Свого часу Микола Єфименко підписувався як представник «Русского движения Украины». Отримував подяки за різноманітні акції, пов'язані з просуванням «русского міра» в Україні, поширенням «георгієвських стрічок» тощо. Також саме Єфименко надав майданчик From-ua, редактором якого він був і є, для розкрутки скандального Шарія. У реєстрі про помічників народних депутатів різних скликань можна знайти інформацію про Єфименка Миколу Володимировича. Видається, що це саме наш Єфименко. В 2009 році було зареєстровано рекламну фірму ПП «Фром-Юей» (це не єдина фірма, зареєстрована на Єфименка). Її назва написана кирилицею, але повністю збігається з назвою інтернет-порталу, яким керує Микола Єфименко. Отож, можна припустити, що це є одна і та ж постать. А вже зі сторінки posipaky.info дізнаємось, що Єфименко вказаний помічником таких народних депутатів, як Леонід Кравчук та регіонали Євген Кушнарьов і Вадим Колесніченко, причому у Колесніченка був позаштатним помічником у 2007-2012 рр. та 2012-2014 рр. Зараз Микола Єфименко подає оголошення про переклади, зокрема на російських сайтах, але основна увага – Польща. Фірма, на сторінці якої вписані дані Миколи Єфименка, – це вже згадане раніше бюро перекладів Volkov.pl. Багата на проросійську та загалом російську діяльність постать Миколи Єфименка в Україні змушує задуматись, чому раптом він уже понад два роки так заповзято займається Польщею і польсько-українською співпрацею.
Ще однією особою з колишнього «Русского движения Украины» є член ради Фонду, головний редактор проекту Polonews.in.ua, редактор порталів From-ua та Inpress.ua, колишня львів'янка Надія Бабенко. До 2002 року Надія Бабенко працювала в російськомовній школі №45 у Львові, після чого переїхала до Києва. Разом з Миколою Єфименком була членом «Совета Русского молодежного центра». Контакти до Надії Бабенко також подані на сторінці перекладацького бюро Volkov.pl.
Єдиним поляком у Фонді є чоловік Катерини Каци Збігнєв Каца, член ради Фонду. За 2007 рік можна знайти інформацію, що Збігнєв Каца тоді балотувався до сеймику в Радомі від партії ЛПР – Ліга польських родин, національно-консервативна партія у Польщі. Щоправда, Збігнєв Каца непомітний у діяльності Фонду, а його профіль у соціальних мережах закритий. Із відкритої інформації на сторінці можна тільки переглянути закладки «сподобалось». А серед «сподобалось» є різні сторінки, зокрема Polonews, KRESY.PL, TAK dla browaru Ciechan (свого часу власник броварні Цєхан Марек Якуб'як, тепер депутат сейму від Кукіз15, дозволив собі гомофобне висловлювання, за що в Польщі деякі активісти почали закликати до бойкоту продукції, яку виготовляє його броварня. У відповідь Якуб'яка почали захищати відверті гомофоби та крайні радикали), Kukiz – Paweł Kukiz muzyk, Volkov, Piotr Kotwicki (кандидат на останніх виборах до Ради міста Радом від партії ПіС, прихильник польських націоналістів) та кілька різних футбольних клубів. Якщо взяти до уваги ці «вподобання» та факт участі у виборах 2007 року, то виглядає на те, що Збігнєв Каца є відкритим симпатиком націоналістичних рухів у Польщі. Ну а тепер він з колишніми діячами «Русского движения Украины» творить Польсько-Український Медіа Фонд.
Виходить, що значна частина низькопробного, а часто відверто проросійського пропагандистського матеріалу перекладається польською мовою і передруковується у Polonews.in.ua. Тож логічно виникає запитання: що ж насправді криється за декларацією «поширювати польську культуру і підтримувати добросусідські польсько-українські відносини» через проект Polonews? Чи справді автори проекту щиро працюють на благо задекларованої ідеї, а чи вміло та маніпулятивно просувають тези, які часто нічого спільного з польсько-українським поєднанням не мають? Питання залишається відкритим. А факти наразі не дають підстав заперечити припущення, що «русскій мір» тепер вперто просуватиметься ще й через «польські» проекти.