Рясне-Руська сільрада розпаювала й роздала 58 гектарів заказника «Торфовище Білогорща». Звісно, присвоєння кадастрових номерів датовано жовтнем 2020-го – деякі ділянки оформляли всього за 4 дні до виборів.
Окрім того, що рясне-руські діячі порушили відразу природоохоронне, містобудівне та земельне законодавство України, вони ще й добряче надурили односельців. Адже на розпайованих землях не те, що будувати ніхто не дозволить, їх навіть розорювати, щоб посадити город, не можна.
На щастя, це тільки перші ухвали, мають бути ще другі ухвали. І це вже буде слово за Львовом. Звісно, ми цей банальний дерибан земель громади не пропустимо.
Виконком Львівської міськради вже скерував листи до Львівської облдержадміністрації, держгеокадастру та нацполіції області.
Та про все звично по черзі.
УНІКАЛЬНИЙ ЗАКАЗНИК І ДОБРА ВОЛЯ ЛЬВОВА
Рівно рік тому, у жовтні 2019-го, рішенням сесії Львівської облради 91-му гектару землі - на північних околицях Білогорщі та Левандівки Львова (58 га) і частині земель запасу Зимної Води (понад 30 га) – було присвоєно статус ландшафтного заказника місцевого значення.
Цікаво, що ідея створити такий заказник належить львів’янам. Все почалося з петиції, яку підтримали на сесії Львівської міськради.
Екологи вам підтвердять: на території вже створеного заказника пролягає Головний європейський вододіл з найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу. Тобто це унікальний торфово-болотний комплекс, який важливо було зберегти у первісному вигляді, не забудувати, щоб, грубо кажучи, мати нормальний доступ повітря у місто Львів. Дійсно, йдеться про глобальну екосистему.
Отож, минулого року своєю ухвалою Львівська міськрада затверджує технічну документацію і передає землю у державну власність ЛОДА. Звісно, з подальшою передачею цих земель у комунальну власність територіальної громади Рясне-Руської сільради.
Ці 58 га та ще майже 150 га громада отримала в рамках обміну територіями між Львовом і Рясне-Руською, коли підписувався меморандум про врегулювання проблемних аспектів проекту Індустріального парку.
Але ж завжди треба зважати на юридичні нюанси. І уважно вчитуватися в документи та законодавство. Такі рішення означали, що сільрада може розпоряджатися цією землею, але лише для тих потреб, які передбачені основною містобудівною документацією. Тобто - оскільки передана земля перебуває у межах міста Львова, то будь-які дії з розпорядження цієї землі мусять бути узгоджені з чинною містобудівною документацією саме Львова.
Очевидно, Рясне-Руське з цим вирішило не заморочуватися. Не було жодного повідомлення Департаменту містобудування ЛМР, жодних згадок на сайті сільради, жодної усної згадки, хоча в останні півроку лише я був у Рясне-Руській не один раз.
ЩО МАЄМО НА СЬОГОДНІ
На сьогодні маємо сумну картину. 11 вересня збирається сесія Рясне-Руської – і вже 19 і 21 жовтня у Публічній кадастровій карті України з’являється повідомлення про оформлення технічної документації загалом на 500 земельних ділянок у Рясне-Руській. 300 з них – це 58 га заказника «Торфовище Білогорща».
Земля ландшафтного заказника розпайована на численні ділянки, змінено їхнє цільове призначення, навіть спроектовано проїзди. Однозначно такими діями Рясне-Руська сільрада одночасно порушила природоохоронне, містобудівне та земельне законодавство України. Зазначений розподіл земельних ділянок не відповідає чинній містобудівній документації Львова.
Проте своїми діями Рясне-Руська сільрада не лише порушила закон, а й ошукала потенційних власників таких земельних ділянок. Бо вони, маючи землю, не зможуть скористатися правом власності на неї: збудувати будинок, гараж чи засадити сад. Львів це нікому не погодить. А тепер – це саме наша компетенція, повноваження Львова.
До речі, технічну документацію на розпайовані землі сільрада зробила за кошти громади. На ринку це коштує приблизно 3 тисячі гривень за одну земельну ділянку. Сотні ділянок – виходить чимала сума. А за ці кошти можна було, наприклад, добудувати спортивний майданчик, про який так слізно розповідало керівництво села.
Мотиви Рясне-Руської очевидні. Це звичайнісінький дерибан – по-іншому це спішне роздавання гектарів заказника за кілька днів до виборів язик не повертається. Саме тому рясне-руські діячі так не хотіли до Львова і розказували байки, зокрема, про те, що прийде Львів і забере землю селян.
По факту ж вийшло абсолютно навпаки. Землі, які – скажу сленгом - хотіли віджати в громади, Львів громаді поверне. Бо ж Рясне-Руська сільська рада встигла прийняти так звані перші ухвали. Але це ще не кінцеві рішення, потрібні другі ухвали. І це вже будуть повноваження Львова, який, звісно, зацікавлений, щоб на цих землях і далі був заказник.