У четвер, 30 січня у прокат виходить фільм Володимира Тихого «Наші котики». Це неполіткоректна комедія про війну – саме так кіно означили жанр фільму автори. У фільмі справді багато жартів, а події, що розвивалися на початку війни 2014 року подаються крізь призму гумору, іноді – не зовсім пристойних слів, за які можна отримати бан на фейсбуці. На відміну від низки інших українських фільмів такої тематики, в «Наших котиках» буде мало «супергероїв», але багато життєвих історій і звичного для вояків побуту.
Незадовго до прем’єри ZAXID.NET поспілкувався із продюсеркою фільму Уляною Супрун про ідею неполіткоректної комедії, фінансування та стан українського кіно.
Уляна Супрун
Про кожного з нас і для кожного
«Цей фільм є про кожного з нас і для кожного. Бо ми або по 50 гривень скидалися, щоби купити комусь бронежилет, чи ми самі їхали на фронт і навчали тактичної медицини, чи ми дивилися і слідкували за всім по телебаченню, кожен з нас розуміє, як воно було. Ми хочемо нагадати всім, які були ті часи», – розповідає Уляна Супрун.
Вона продюсує цей фільм разом із чоловіком Марком. Ще до команди продюсерів увійшли Ігор Савиченко, Степан Бандера, Дмитро Кожема та режисер фільму Володимир Тихий.
«Ми знаємо Володимира з самого початку, відколи прийшли на Майдан. Він та інші режисери, інші оператори почали слідкувати за тими подіями, які відбувалися на Майдані, а після того – на війні. І Марко теж закінчив Академію фільму в Нью-Йорку, зацікавився і почав співпрацювати з ним. З Володимиром Марко є співзасновником Babylon’13. І коли Володимир почав ширшу творчу діяльність, то Марко долучався, щоби писати сценарії, щоби допомогти з продакшеном. Це фільми «Бранці», «Брама» та інші. Часом це документальні, ігрові фільми», – пояснює Уляна Супрун.
Ідея для відображення перших днів російсько-української війни прийшла до Володимира ще на початку війни. Режисер написав сценарій для серіалу: про захисників України, які були в бліндажі. Команда відзняла кілька коротких серій і прийшли до певних телеканалів 2015-го року. Та тоді Володимиру м’яко відповіли: ще не час для неполіткоректних комедій. Та коли атовці подивилися цей серіал, вони почали висилати Володимиру багато своїх споминів, анекдотів. Він побачив: є про що писати. І 2017 року написав сценарій для фільму.
«Тоді він вислав цей сценарій Марку, нашому куму Стефку Бандері. Ми почитали, нам дуже сподобалося, і я, і Стефко сказали Марку: ми мусимо зробити цей фільм!» – усміхається Уляна.
Ще не час?
Спочатку Держкіно та УКФ не хотіли виділяти коштів на такий фільм. Відповідь була такою ж, як і в телеканалів: ще не час. Тоді група проекту знайшла приватних інвесторів, і разом з Володимиром Тихим зробили цей фільм. Держкіно та УКФ все ж долучилися згодом.
«Ми думали, що вже був час. Ще у 15-му та 16-му роках. Наші воїни, наші добровольці були готові це дивитися. Це суспільство, яке було в тилу, не було готове. Коли ми зробили допрем’єрний показ для ветеранів, коли ми показали їм – багато з них сказали: ми мали побачити це раніше», – каже пані Уляна.
І в знімальної групи була низка аргументів, аби переконати інвесторів. Один із них – вояки йшли на схід з романтичними надіями та відвагою, а на ділі все виглядало зовсім по-іншому.
«Це було звичайне життя. Так само як ми в наших квартирах чи домах – треба поїсти, треба попити, треба піти в туалет», – пояснює продюсерка.
Але з веселощами автори не переборщили. Кажуть: це фільм про тих, хто сміявся смерті в обличчя.
«Вони – наші герої, які кожного відстоювали те, щоби ми могли спокійно жити у наших містах», – додає Уляна.
Робоче місце: кіностудія
Для Уляни це вже не перший фільм, який вона продюсує. Зважаючи на досвід, вона оцінює розвиток українського кіно позитивно: «За останні 5 років, гадаю, наше кіно дуже покращилося. Є набагато більше фільмів, які виходять, є більше підтримки. Не лише від держави, також від приватних інвесторів. І воно покращується кожного року. Навіть у січні цього року вже вийшло 5 українських фільмів українського виробництва».
Кадр з фільму
Один із українських фільмів, що виходить наприкінці січня – «Наші котики». За час зйомок група створила 500 робочих місць. А сам фільм вийде на екрани більшості українських кінотеатрів.
«Чи українське кіно може заробляти на себе? Може! Але це забере якийсь час, щоби воно дійшло до того, аби якість зйомки та продакшену було на такому рівні. Ми побачили, що в Україні є дуже багато талановитих людей, які займаються продакшеном, але коли хотіли робити кольорокорекцію, ми були змушені виїхати в Польщу. Бо в Україні немає цієї апаратури, яка потрібна», – додає пані Уляна.
Фото: сторінка фільму у Facebook