За всіх попередніх президентів та урядів, Україна ще не мала настільки амбітних формулювань, як у підсумковій заяві 22-го саміту «Україна – ЄС», який відбувся 6 жовтня. Насамперед, мова йде про опір російській агресії, оновлення Угоди про асоціацію з ЄС та «промислового безвізу». Спробуємо відмітити основні перемоги Володимира Зеленського, які зафіксовані в заяві. Кому цікаво, з повним текстом спільної заяви за підсумками саміту «Україна – ЄС» можна ознайомитись тут.
Спочатку зупинимося на питанні безвізу та допомоги з боку ЄС у боротьбі з COVID-19. Попри безпідставну критику опонентів Зеленського в тексті заяви ЄС дає чіткий сигнал, що про жодне призупинення безвізового режиму не йдеться, адже наразі немає «регресу» в питанні боротьби з корупцією. А отже, після зняття карантинних обмежень у зв’язку з пандемією коронавірусу, безвіз має відновитися.
Щодо боротьби із самим вірусом – ЄС готовий допомогти Україні отримати вакцину проти COVID-19. Брюссель вже виділив 400 млн євро для глобальної ініціативи доступності вакцини. Рішення саміту гарантує, що Україна підпадатиме під цю програму.
Окремо в тексті заяви зазначено про підтримку українських реформ. Нові програми підтримки торкнуться сільського господарства, місцевого мікровиробництва, малих та середніх підприємств, громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища та кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку для сходу України. ЄС також продовжить підтримувати Україну в питаннях децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування та у посиленні боротьби з корупцією. До речі, під час візиту Володимир Зеленський вже підписав низку угод, де ЄС виділив додаткові кошти на підтримку реформ. Проблемними в Україні, нажаль, поки залишаються судова реформа, боротьба з корупцією та деолігархізація.
Великим здобутком слід вважати підтримку ЄС у протидії російській агресії. По-перше, керівництво Євросоюзу визнає, що російські фейки загрожують як Європі, так і Україні. Тож Єврокомісія продовжить підтримку програм, що спрямовані на боротьбу з пропагандою та дезінформацією. І тут, що дуже важливо, Україна увійшла до списку із 7 найвагоміших країн з якими ЄС розпочав формат діалогу з питань кібербезпеки.
По-друге, Євросоюз ніколи не визнає незаконну анексію Криму та буде зберігати та поновлювати санкції та інші методи тиску на РФ до повної де окупації півострова. Також ЄС підтримує зусилля України у Тристоронній контактній групі по Донбасу, на відміну від критиків цієї роботи всередині України. В Брюсселі вважають, що Київ, залучаючи Росію до переговорів, обмежує простір для її дій і створює ситуацію, коли Кремль позбавлений можливості перекладати відповідальність на українську сторону.
По-третє, ЄС вважає, що за порушення перемир’я, а також за обмеження у роботі моніторингової місії ОБСЄ, відповідальна саме російська сторона. Настільки чітких тез на підтримку України у спротиві російській агресії у заявах ЄС не звучало дуже давно. Вже немає згадок про «обидві сторони», а чітко підтверджена відповідальність Росії за розв’язання конфлікту на сході України.
Найбільшою перемогою української сторони стало оновлення Угоди про Асоціацію з ЄС та рух до «промислового безвізу», що стало головною новиною у відносинах між Україною та Євросоюзом у поточному році. Саме навколо формулювань цих пунктів точилося найбільше дискусій. Українським дипломатам вдалося «дотиснути» єврочиновників і у підсумковому тексті, як і наполягав Київ, з’явилася пункти про глибшу економічну інтеграцію. Євросоюз погодився на оновлення Угоди про асоціацію. Серед напрямків оновлення – цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату, (включаючи роль України у політиці Green Deal), фінансова співпраця. Попередня робота на цих напрямках вже ведеться.
Серед іншого буде покращено сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства «з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку безпечних та сталих транспортних зв'язків та підтримки контактів між людьми». Також ЄС привітав Україну за участь у програмі «Еразмус+» для освіти, навчання, молоді та спорту, а також у програмі Creative Europe для культури. І, головне, розпочалася робота над «промисловим безвізом», що дозволить скасувати додаткову сертифікацію українських промислових товарів для експорту до країн ЄС.
Єдиною негативною новиною, нажаль, стало не підписання договору між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, так зване «відкрите небо». Адже ця угода була погоджена ще 7 років тому, але так і не набула чинності.
Тож, підбиваючи підсумки саміту «Україна – ЄС», можна констатувати – ні про ніякі розвороти із шляху євроінтеграції мова не йде, як і про капітуляцію перед російським агресором. Навпаки – Президенту Зеленському вдалося те, чого не вдавалося його попередникам.
Не пасе задніх в процесі євроінтеграції і Львівщина. Так, нещодавно Львівська область очолила рейтинг українських регіонів з євроінтеграції. Цей рейтинг готують незалежні експерти Центру «Нова Європа» у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та за підтримки міжнародних донорів. Регіони оцінюють за різними показниками, і цьогоріч Львівщина отримала найвищу оцінку.
Як зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, коментуючи даний рейтинг: «Погодившись очолити Львівську ОДА, я ставив для себе кілька основних цілей. Одна з них – модернізувати цю структуру, осучаснити її, зробити більш прозорою та більш європейською. Такі незалежні аналізи показують, що ми з командою взяли правильний курс і що успішно дотримуємося його. Важливо орієнтуватися на європейські стандарти не лише на словах, а у щоденній роботі, аби ось так ставати національними лідерами з євроінтеграції».
* публікація підготовлена виборчим штабом партії «Слуга народу»