Будівля, яка радше схожа на сарай – це старий глиняний будинок у Новому Милятині, що в Буському районі. Тут живе самотня мама із двома малими дітьми. Будинок жінці надала сільська рада, коли вона покинула дитячий будинок. Та зараз жінка потребує допомоги небайдужих, аби завершити ремонт та облаштувати в будику умови. Адже працівники соціальної служби пригрозили забрати у неї дітей.
Вхід до хати – відразу в кухню, а кімната – не більше 10-ти квадратів. Ліля – сирота, їй 24 роки. Лілія Антонів, самотня мама, розповідає: «Моя мама померла, але вона працювала на цегляному цеху і я отримала пенсію за неї. Мені пенсія йшла на книжки, коли мені виповнилося 18 років, в мене було на книжці 28 тисяч. Мені голова сільради дала ту хату жити. Але тут ні газу, ні світла, нічого не було».
Ліля змогла відремонтувати хату. У той час у неї народився старший син Максим, якому зараз 6 років. Коли ж з’явилася молодша донька – Діанка, до сім’ї прийшла біда. Сусідка, що жила за стіною, вчинила пожежу. Тоді повністю згорів дах та позамокали стіни. Молода мама знову намагалася привести все до ладу. Та однієї ночі раптом завалилася стіна будинку. Тоді вона відправили своїх дітей до родичів. Допомоги не просила ні в кого. Благодійники самі її знайшли. Коли ж на інтернет сторінці фонду розповіли про Лілю і закликали всіх небайдужих допомогти, вже наступного дня у двері постукали працівники соціальної служби. Замість допомоги, пригрозили забрати дітей. Лілія зі сльозами на очах пояснює: «Якщо у мене немає умов для прожиття, так, як пишуть про мене, то вони заберуть в мене дітей. Можливо, дійсно, ми потребуємо одягу, є проблеми матеріальні. Але я не віддам дітей. Я знаю, що таке жити без батьків».
Діана витирає мамі сльози. Дівчинка каже сильно любить маму і брата. Вони завжди разом: і вдень і вночі, адже сплять на одному ліжку.
Лілія працює. Декілька разів на тиждень, вона о 5 годині ранку вирушає на роботу до Львова. Прибирає квартири. У цей час Діана у садочку, а Максим у школі. Попри скруту, у цій сім’ї готові допомагати й іншим.
Син Максим розповідає, що вони знайшли кицю і забрали додому: «Ми її нагодували, тепер то наша киця».
Та найбільша дитяча мрія – не іграшки і навіть не власна кімната. Діти мріють про туалет у хаті.
Благодійний фонд, який зараз допомагає з ремонтом, вже надав 60 тис. грн, та цих грошей виявилося замало. Бо коли укріплювали стіни з одного боку, вони почали падати з іншого.
«Ми шукаємо людей, чоловіків, матеріали. Тому що, коли ми робили реконструкцію, ми вирішили добудувати маленьку ванну і коридор», – пояснив Юрій Гупало, керівник благодійного фонду.
Тож, якщо Ви хочете допомогти цій сім’ї до зими утеплити їхню оселю, пишіть на інтернет сторінку благодійного фонду «Анни –Марії».
Також можна перераховувати кошти на офіційний рахунок фонду:
ПАТ «Приватбанк»
р/р 26007053731153
МФО 325321
ЄДРПО 41024159
Призначення платежу: «благодійний внесок - проект "Житло для сироти"»