У Львові та області масово поширюється новий шкідник – самшитова вогнівка, яка знищує декоративні кущі самшиту. Самшитова вогнівка вражає здорові кущі бушпану, унаслідок чого вони зсихають і відродити їх дуже складно, або ж неможливо. Вперше появу цього шкідника зафіксували у Львові у 2019 році, а цьогоріч його поширення набуло масового характеру по всій території області.
Доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець розповів ZAXID.NET, звідки взявся на території Львівщини новий шкідник та як з ним боротися.
Що це за шкідник?
Самшитова вогнівка – вид метеликів. Їх гусениці живляться листками самшиту. Можуть з’їдати і деякі інші декоративні рослини – піроканти, бруслини Форчуна, які рідше трапляються в наших садах. Розвиток самшитової вогнівки проходить дуже швидко – за літо з’являються мінімум два покоління шкідника. Якщо сприятливі умови – тепла весна, затяжна осінь, може з’являтися три покоління. На Кавказі вона дає чотири покоління. У Китаї, звідки вона поширилася, – до п’яти поколінь протягом року. Самки відкладають яйця зеленувато-жовтого кольору купкою на нижню сторону листків самшиту. Далі з’являються гусениці – зеленувато-жовті, можуть бути жовтувато-коричневими. Часто буває, що люди не звертають увагу на перші ознаки ураження куща шкідником, а потім боротися з ним вже пізно.
На перших порах молоді гусениці скелетують листки самшиту – виїдають м’якоть нижньої частини, залишаючи зверху плівку. Це перша ознака пошкодження. Пізніше гусениці обгризають листки повністю, залишаючи центральну жилку та, інколи, зовнішні краї листка. Пошкоджені гілки облітають шовковими нитками. Зимують гусениці в павутинному коконі між склеєними докупи листками.
«Самшит має у листочках алкалоїди, які є отруйними для багатьох комах. Самшитова вогнівка навпаки з'їдає ці листочки, нагромаджує в собі алкалоїди, тому її гусениці не люблять птахи. Хоча є відомості, що її поїдають горобці та шпаки, але не настільки масово, як би нам того хотілося. Шкідник буквально обплітає кущі самшиту шовковими нитками. Більше того, коли вогнівка з’їдає все листя, починає гризти кору молодих пагонів, тобто навіть не дає шансів наступного року відновитися самшиту. Коли її дуже багато, вона починає переходити на інші дерева – ясени, клени. Але ці дерева не її кормові рослини, вона не живиться їх листками, тому там буде, як правило, гинути», – розповідає Володимир Крамарець.
Дуже ймовірно, що цей шкідник потрапив у Європу з Китаю разом із імпортованими звідти садовими рослинами. Вперше в Україні самшитову вогнівку було виявлено у 2014 році на Закарпатті біля Мукачева, куди вона потрапила зі Словаччини. У Львові явні пошкодження кущів самшиту з’явилися 2019 року, зокрема, у районі Левандівки. У 2020 році шкідник масово поширився по Львову та районах області, де він раніше не траплявся. Шкідник вже зафіксований в інших регіонах України – у Києві, Харкові, на півдні України.
Як боротися з самшитовою вогнівкою?
Тим, хто має самшит і хоче зберегти його, науковець радить постійно тримати ці рослини під контролем, проводити обробку спеціальними препаратами декілька разів протягом сезону.
«Самшитова вогнівка живе відкрито – на неї діють практично усі хімікати, які застосовуються у боротьбі з комахами. При цьому має бути потужний струмінь оприскувача, щоби препарат проникав у середину куща. Але застереження – оскільки препарати отруйні, вони діють, у тому числі, на корисних комах. Якщо десь поблизу є пасіка, кущі самшиту після обробки потрібно обов’язково накривати агроволокном, щоби бджоли не сідали і не гинули», – розповідає Володимир Крамарець.
Зокрема, для боротьби зі шкідником можна застосовувати такі препарати:
- група синтетичні піретроїди – «Ціпервіт» (Ціперметрин), «Дельтаметрин»;
- неонікотиноїди – «Актара» (Актор), «Конфідор-максі», «Оперкот Акро»;
- авермектини – «Проклейм»;
- двокомпонентний препарат – «Енжіо».
Першу серію обробок треба провести весною з інтервалом у два тижні, протягом літа повторити дві-три серії (кожна серія із двох обробок з інтервалом між ними півтора-два тижні). Якщо є перші ознаки пошкоджень, то кущі самшиту доцільно обробити навіть восени – гусениці можуть живитися практично до перших морозів, тому чим більше гусениць в цей період буде знищено, тим менше їх перезимує.
Для боротьби із самшитовою вогнівкою також можна використовувати біопрепарати, зокрема – «Бітоксибацилін», «Дендробацилін», які виробляють на основі бактерії Bacillus thuringiensis. Зараз у продажу є бактеріальні препарати українського виробництва «Бітоксибацилін-БТУ» та «Лепідоцид-БТУ». Дієвим у боротьбі зі шкідником є комплексний біопрепарат – суміш препаратів «Актоверм» (100 мл) + «Лепідоцид-БТУ» (100 мл) або «Бітоксибацилін–БТУ» (100 мл).
При цьому слід врахувати, що бактеріальні препарати найкраще застосувати на перших етапах пошкодження куща молодими гусеницями та за температури повітря 17-18°С. Окрім того, бактеріальні препарати діють не так швидко, як хімічні, тому до своєї загибелі гусениці ще можуть пошкоджувати листки.
При боротьбі із самшитовою вогнівкою також варто підживити кущі самшиту безазотними добривами, аби підсилити кореневу систему і забезпечити можливу регенерацію пагонів.
Більше корисних порад – у рубриці «Сад»