Путін буцім на закритій зустрічі з олігархами профспілки РСПП цитував Порошенка, який буцім запропонував забрати Донбас. А Путін буцім сказав: "Сбрендил"? Мені Донбас не потрібен".
З усього цього я готовий повірити тільки в слово «сбренділ». Це слово дуже органічно вписується в лексичний стиль нашого лідера. Але він міг вимовити його в ході марафонських переговорів у Мінську і за будь-якого іншого приводу і навіть неодноразово.
Зараз ніхто не підтверджує і не підтвердить, що такий діалог насправді був. І ситуація виглядає як переказ зіпсованого телефону через треті руки. Але навіть якщо уявити, що Порошенко і Путін сказали в точності саме ці слова - що це доводить? Нічого.
Президент України цілком міг після багатогодинного переливання з пустого в порожнє і гри в наперстки в серцях кинути, мовляв, забирайте цей Донбас до біса. А Путін, зрозуміло, міг відповісти тільки відмовою. Адже ми ніде і ніколи не говорили, що хочемо приєднати Донбас. Ми ніколи не визнавали, що там воює наша армія. Ми всього лише співчуваємо важкій боротьбі колишніх шахтарів і трактористів, колишніх прихильників колишньої федералізації з бандерівцями і посилаємо їм нескінченною низкою гуманітарні конвої, в яких, зрозуміло, немає нічого, крім крупи, аспірину і теплих ковдр. Тому особливої сенсації я тут взагалі не бачу.
Але в цілому ситуація описується просто. Україна хотіла б повернути Донбас - але не може. А Росія не може його негайно приєднати. Тому що Донбас - не Крим. Ми не знали цього напевно, коли туди влізли. Була надія, що на південному сході України справа піде якщо і не по кримському сценарієм, то як щось на зразок того. Однак якщо в Криму ідея приєднання до Росії зустріла об'єктивно загальне схвалення, то в Донбасі - фіфті-фіфті. Саме тому і почалася там війна. Саме тому війна ніяк не закінчується і перспектив її закінчення не видно. Сили одного боку більш-менш врівноважуються силами іншої. А тому тактика змінилася і зараз Росії просто вигідно тримати Україну в постійній напрузі.
Війна виснажує сусіда. Війна перешкоджає його вступу в НАТО і Євросоюз. Війна не дозволяє стати на ноги економіці та знизити залежність від нашого газу і від російського ринку взагалі. Тому нам Донбас дійсно не потрібен. Але нам потрібна там вічна заваруха. Яка, до того ж дозволяє підтримувати рівень патріотичного чаду в самій Росії. Поки завдання такі. А про те, що буде потім, ми потім і подумаємо. Якщо не сбрендимо.