До Дня пам’яті жертв політичних репресій 17 травня Служба безпеки України оприлюднила документи про долі репресованих українців у СРСР у 1937-1938 роках або так званого «розстріляного відродження».
32 документи можна переглянути в електронному архіві Українського визвольного руху у збірці «Приховування правди про жертви Великого терору». Більше документів, що стосуються сталінських репресій 1937-1938 років, доступні в розділі «Великий терор».
«Жертвами терору 1937-38 років стали понад 260 тисяч українців. Більшість із них були розстріляні. А їхні родини повідомляли про смерті від інфарктів і серцевих нападів. Була навіть окрема директива – з родичами розстріляних говорити усно, а дату смерті у довідках ставити довільно, у межах 10 років після арешту. Сьогодні документи з архівів КДБ доступні онлайн. Колекція про долі "розстріляного відродження" показує, як приховувалася правда», – йдеться у повідомленні прес-служби СБУ на Facebook.
СБУ наводить приклад розстрілу українського режисера Леся Курбаса. Точна дата розстрілу – 3 листопада 1937 року, проте за документами він нібито загинув у таборах у 1942 році. Лише через 19 років після смерті Курбаса в архівах КДБ Архангельскої області з’явиться висновок: «скасувати розстріл через відсутність складу злочину».
Розстріляне відродження або Червоний ренесанс – духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х і 30-х років XX ст. в Українській СРР, що дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно та яке знищив сталінський режим.
Головними літературними об’єднаннями були «Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг», неокласики «Молодняк», «Західна Україна», ЛОЧАФ (об’єднання армії та флоту). Найвпливовішим був «Гарт», який пізніше перейменовали на ВАПЛІТЕ («Вільну Академію Пролетарської Літератури»).
Представників «розстріляного відродження» умовно поділяються на кілька груп, обумовлених їхнім життєвим шляхом під час та після сталінських репресій. До першої групи – безпосередніх жертв терору – входять письменники Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Михайло Драй-Хмара, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Микола Зеров, а також художники-бойчукісти, Лесь Курбас. Усіх їх знищили фізично – стратили, частина померла у таборах або ж скоїла самогубство до арешту.