Голова Служби безпеки України (СБУ) Василь Грицак у п’ятницю, 28 серпня, на брифінгу в Адміністрації президента показав журналістам докази присутності російських військовослужбовців на сході України.
«Служба безпеки України у взаємодії з українською розвідкою та іншими спецслужбами зібрала неспростовні докази російської присутності на території України. Сьогодні ми бачимо чітке структурування російської армії на території Донецької та Луганської областей. Зокрема, це 1-й і 2-й армійські корпуси Російської Федерації. Сьогодні українські спецслужби також ідентифікували російських генералів, які брали або беруть безпосередню участь у військовій агресії», – сказав Грицак, якого цитує ЛІГАБізнесІнформ.
1-й армійський корпус РФ розташований в Донецькій області і має в своєму складі три мотострілецькі бригади, бригаду республіканської гвардії і артилерійську бригаду. Крім того, в корпус входять три окремі полки, вісім окремих батальйонів, п'ять батальйонів територіальної оборони та інші підрозділи забезпечення.
До складу 2-го армійського корпусу, розташованого в Луганській області, входять три мотострілецькі бригади та артилерійська бригада, шість окремих батальйонів, вісім батальйонів територіальної оборони та підрозділи забезпечення.
Командування всім угрупованням окупаційних російських військ здійснює генерал-полковник Сердюков Андрій Миколайович. Начальник штабу - перший заступник командувача Південним військовим округом (документи прикриття на прізвище Сєдов).
Командування 1-м армійським корпусом на початку серпня 2015 здійснював генерал-майор російської армії Завізьон Олексій Володимирович, відряджений з посади начальника штабу 41-ї армії Центрального військового округу ЗС РФ, використовував документи прикриття на прізвище Пілевін.
Командир 2-го армійського корпусу – генерал-майор російської армії Нікіфоров Євген Валерійович (документи прикриття на прізвище Моргун), відряджений з посади заступника командувача 58-ї армії Південного військового округу ЗС РФ. Останнім часом корпусом командував генерал-лейтенант Юдін Сергій Сергійович, який очолював штаб 20-ї армії Західного військового округу ЗС РФ.
Штатна чисельність двох корпусів становить до 35 тис. осіб. Додатково на окупованій території перебуває військовий резерв у складі 21 тактичної групи ЗС РФ (15 батальйонних і 6 ротних) чисельністю понад 9 тис. осіб. На східному кордоні України сконцентровано ще 53 тактичні групи ЗС РФ (39 батальйонних, 14 ротних) чисельністю 50,5 тис. осіб.
Нагадаємо, 27 серпня секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов розкрив структуру російських військ на Донбасі. За його словами, рядовий склад корпусів складається на 40% із жителів окупованої території Донецької та Луганської областей, а також з контрактників і найманців з Росії, які набули бойовий досвід під час військових дій на сході України і в гарячих точках Росії.
«Особливості формування та функціонування 1-го і 2-го армійського корпусів свідчать, що росіяни обрали для їхнього створення модель, апробовану керівництвом Німеччини під час Другої світової війни і відому як «Ваффен СС», – заявив Турчинов.
«Ваффен СС» – військові підрозділи СС, які брали участь у боях на фронті під час Другої світової війни. У зв'язку з обмеженістю власного мобілізаційного ресурсу керівництво Німеччини вирішило брати на службу добровольців, які були громадянами окупованих країн. Згідно з офіційною політикою того часу, у Вермахті (ЗС Німеччини) могли служити виключно громадяни Німеччини. Для СС таких обмежень не було, тому в їхньому складі були створені спеціальні ваффен-дивізії, які складалися з іноземців-добровольців і формувалися, як правило, за етнічною чи релігійною ознакою. Командний склад цих ваффен-дивізій становили німецькі кадрові офіцери СС, а добровольці з окупованих країн брали участь як гарматне м'ясо, рядовими, або займали найнижчі військові посади.
Саме цей досвід побудови військових частин для ведення бойових дій на Сході України взяв на озброєння Генштаб Збройних сил Росії, заявив секретар РНБО.