У Львові діють чотири буккросингові полиці. Три з них відкрилися цього року, а ще одна – минулого. Кожна з цих буккросингових полиць – особлива по-своєму.
Буккросинг (від англ. book-crossing - книгообіг) - безкоштовний обмін книгами чи, як кажуть буккросери, це "звільнення" книжок. Тобто буккросер, прочитавши книгу, залишає її у громадському місці (парку, кафе, транспорті), щоб хтось інший міг її прочитати. А той, до кого книжка потрапить, повторює процес. Так книги «звільняються» і мандрують від одного читача до іншого, а не залежуються на полицях. Буккросинг популярний у США та країнах Західної Європи.
Нині існують такі різновиди буккросингу: за допомогою безпечних місць (полиць, шаф); букрей - пересилання книг поштою від одного учасника до іншого, часто через кордони країн і континентів. Книга не повертається до буккросера, який її "відпустив"; букринг відрізняється від букрею тим, що книга повинна повернутися до власника.
В Україні існують різні види буккросингу. Зокрема, за всіма правилами, потрібно зареєструватися на сайті www.bookcrossing-ua.at.ua, там же варто зареєструвати книгу, їй одразу надають серійний номер зі спеціальними наклейками. Далі потрібно «забути» книгу у громадському місті (кафе, барі, кнайпі, готелі чи парку). На книзі є напис «ця книга не загублена, заглянь всередину», а всередині – інструкція для того, хто її знайшов. Той, хто знайшов, теж має зареєструватися на сайті і вказати місце, де він знайшов книгу. Так можна простежити маршрут, яким рухається книга.
Ентузіасти
«У Львові ідея «загубити» книжку у громадському місці не прижилася. Тобто книги залишали у різних місцях, але їх забирали, і вони не рухалася далі. Тому кілька людей вирішили створити «безпечні полиці», де можна буде залишати книги для обміну. Принаймні так є гарантія, що за книгами приглянуть, також є запевнення, що сюди не покладуть книг, яких хочуть здихатись (на кшталт творчості Леніна), і так менше виникатиме спокус нажитися на чиїхось добрих намірах. Ідея буккросингу проста: поділитися цікавою книжкою», - зазначила ZAXID.NET буккросер та координатор «безпечних полиць» у Львові Галина Кулик.
За її словами, у Львові над створенням двох полиць у кав’ярнях «I like» на вул. Галицькій, 8 та вул. Коперника, 35 працювали четверо осіб. Раніше вони опікувалися полицею буккросингу в галереї «Ом». Та через те, що закрилася галерея, потрібно було знайти інший прихисток книгам на обмін, адже їх було чимало – близько двох сотень. А мережу згаданих кав’ярень вибрали з певної причини: у цих закладах немає телевізора, і є йому альтернатива – шахи, журнали, тепер – і буккросинг.
Всі новоприбулі книги обліплюють відповідними наліпками (книга, яка рухається), а також листком-маршрутом книги. «Ви насолоджуєтесь новою книгою і, прочитавши, не даєте її в рабство власної книжкової полиці чи шафи-ненажери на поталу пилу та вічної нудьги, а приносите назад на полицю чи відпускаєте далі по руках. Головне - постійний рух книги. Буккросери знають, що книга вільна і не повинна повертатися до рабства шафи», - розповіла Галина Кулик.
Як зазначив активіст буккросингу у Львові, найчастіше на полицях опиняються книги, на які й є попит – сучасна популярна література, зокрема українська. «На кожній з полиць в кав’ярнях близько 50 книг сучасної української та російської літератури, серед них – книги Жадана, Лук’яненка, Ґордера, Прохаська, Жадана, Андруховича», - запевнив він.
Як запевнюють активісти буккросингу, ентузіасти долучаються до буккросингу не тільки як учасники, вони також приносять свої книги для розвитку доброї справи і розростання полиці.
Книгарня
Ще одна полиця буккросингу є у книгарні «Є» (пр. Свободи, 7). Вона відкрилася у межах цьогорічного Форуму видавців у Львові, і тоді на її полицях лежало близько 15 книг. Зараз же їх у межах 3-4 десятків.
На полицях лежать дуже різні книги – від російського чтива романтичного, детективного до інтелектуальних журналів та поезії, також є переклади українською іноземних авторів та українська сучасна проза.
У книгарні «Є» книгу буккросингового руху також попередньо позначають наліпкою «Буккросинг Є» на палітурці а також ще однією на форзаці. Перша вказує, що книга буккросингового руху, а друга призначена для запису імя/ніку читачів, електронки та враження від книги, якогось коментаря, аби згодом обмінятися враженнями від прочитаного чи просто знайти нових друзів за інтересами.
Як зазначила ZAXID.NET арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків, на полицях з’явилися книги й іноземними мовами – вони теж мають свого читача. У книгарні не стежать за тим, чи обмін рівноцінний, тобто буккросери можуть книгу іноземною обміняти на книгу українського сучасного автора.
Щоправда, інколи полиця рясніла дешевими книгами на кшталт «Я - вор», «Жиголо, или 100 мущин для идеальной блондинки». «Трапляються і нечесні буккросери. Від цього не застрахований ніхто. Наповнення полиці з часу відкриття змінилося. Я час до часу переглядаю, які книги з’являються, на які є великий попит. Обмін книгами на такій полиці –справедливість тих, хто цим займається. Звісно, коли з’являтимуться «мертві» книги, ми їх з полиць зніматимемо», - запевнила Оксана Васьків.
Бібліотека
На сходовій клітці будинку, де діє Львівська обласна бібліотека для дітей, є ще одна полиця, куди працівники бібліотеки виставляють книги, журнали.
«Це не той буккросинг, про який ви знаєте. У нас вільна полиця. Приходять усі, хто цим цікавиться, хто що знаходить для себе цікавого, той таке й бере. Були у нас на полиці і підручники – їх теж забирали, журнали користуються популярністю та багато іншого. Звідки беремо «наповнення» для полиці? По-різному: часто нам приносять свою чи батьківську домашню бібліотеку. У фонд ці книги не йдуть, тому що маємо свої книги, такі наприклад, як російська класика чи іноземна класика російською. Не пасує бібліотеці відмовлятися від книг. Ми спробували організувати от таку полицю, куди ставимо ці книги. За день їх розбирають», - запевнила ZAXID.NET заввідділом формування фондів бібліотеки Олена Марчук. За її словами, приносять книги й видавництва.
Ентузіасти буккросингу також передали примірники одного номеру журналу «Файно». Сам журнал уже не виходить, але той номер розходиться з вільної полиці.
Серед книг, які показує бібліотекар, є наукові праці, старенькі російські дитячі книжечки, також про радянських дітей-героїв. У цьому буккросингу участь беруть усі охочі. Працівники бібліотеки приносять на цю полицю свої книги, журнали.
«Наступного року ми плануємо організувати справжню буккросингову полицю, створену за всіма правилами», - зазначила Олена Марчук.
Буккросинг як альтернатива
Одним із завдань буккросингу є організація всесвітньої нестандартної бібліотеки цікавих книжок. В соціальній мережі створена відповідна група «Буккросинг на Галичині», де зареєстровано понад 1400 учасників. Ця цифра постійно збільшується, оскільки буккросинг - це гарна нагода прочитати нові книги, не купуючи їх.
Зважаючи на збільшення середньої вартості ціни на звичайну сучасну художню літературу, букросинг стає альтернативою задоволення бажання у читанні книг без затрачання на це коштів. Окрім того, прочитані книги не повинні обтяжувати полиці – ними можна поділитися, взявши натомість іншу книгу або ж просто віддавши її у добрі руки буккросерів.
Довідка ZAXID.NET
Історія буккросингу почалася у травні 2001 року. Тоді американець Рон Горнбекер, спеціаліст у сфері Інтернет-технологій, залишив в холі готелю 20 книжок з пояснювальними написами. Через півроку на його сайті було вже 300 активних користувачів, які "відпускали" книги і приводили нових учасників. Рух із США поширився в Європу. Не оминув цей рух і України. Загалом зараз у мережі розповсюдження книг зареєстровано понад 250 тис. людей і більше мільйона книжок.