Сеута: нова міграційна криза в Євроунії?

В останні дні липня телеекранами прокотилися феєричні кадри, як десятки тисяч молодих марокканців штурмують іспанське місто-анклав Сеуту. У світі зразу ж заговорили про нову міграційну кризу в Європі і про вразливість південного кордону Євроунії. В інформаційному просторі блискавично розгорілися інформаційні баталії на стару, але вічно актуальну тему: наскільки жорстко західні країні повинні боронити себе від непроханих зайд з бідних країн Африки й Азії.

Ситуацією для досягнення власних цілей скористалися конкуруючі держави, політичні угруповання та мережі дезінформації. Наприклад, Італія поспішила оголосити, що призупиняє дію Шенгенських угод щодо вільного перетину кордонів з Іспанією (байдуже, що в країн немає спільного кордону). Мадрид, своєю чергою, висловив розчарування відсутністю солідарності між країнами-членами.

У цьому контексті варто чітко зауважити, що хоча Сеута і є суверенною територією Іспанії та формально входить до Шенгенської зони, проте на практиці при в'їзді зі Сеути до материкової частини країни проводиться перевірка документів. Тобто безперешкодно на європейський материк мігранти зі Сеути потрапити не зможуть.

Безпосередньою причиною «сеутської кризи» стало рішення Верховного суду Іспанії від 8 липня. Судді необачно постановили, що доктрина «негайного повернення», яка дозволяє владі анклаву повертати мігрантів до Марокко без судового розгляду, може застосовуватися лише до осіб, затриманих під час спроби фізичного перетину прикордонних огорож, а не до тих, кого затримали під час плавання до Сеути чи Мелільї (ще одне іспанське місто-анклав на марокканському узбережжі) морем.

Це рішення аж ніяк не узаконювало нелегального потрапляння до Сеути й тим більше не гарантувало права на перебування в Іспанії. Воно просто вимагало дотримання належної процедури щодо осіб, які прибувають морем хоч на човнику, хоч на надувному матраці, хоч просто вплав. Однак на цей серйозний нюанс люди, які прагнули перебратися з Африки до Європи, вирішили просто не звертати уваги.

За версією іспанської влади, у тому, що цим нюансом можна знехтувати, наївних марокканців переконали місцеві контрабандистські угруповання, які прагнули створити міграційний хаос. Міністерство внутрішніх справ Іспанії заявило, що мережі, які займаються торгівлею людьми, «скористалися судовим рішенням, щоб стимулювати приплив мігрантів без документів, переважно молодих людей». Таким чином спотворена версія рішення швидко поширилася в марокканських соціальних мережах, переконуючи тисячі людей, що потрапляння до Сеути вплав гарантує право на проживання в Іспанії. Це типовий приклад того, як одне юридичне судове рішення може перетворитися, завдяки чуткам і їхньому поширенню в соціальних мережах, на міф, що мобілізує маси.

Скільки нелегалів у такий спосіб потрапили до Сеути впродовж четверга-п’ятниці (30-31 липня)? Іспанське міністерство внутрішніх справ спочатку оцінило, що близько 49 тисяч осіб. Регіональний президент Сеути Хуан Хесус Вівас оцінив загальну кількість нелегалів у приблизно 60 тисяч. Тоді як населення самого анклаву становить близько 83 600 осіб.

Треба було негайно вживати заходів, а то анклаву загрожувала гуманітарна катастрофа. А варто зазначити, що вже під час перепливання до Сеути та в тисняві на її берегах загинуло, за різними підрахунками, від 72 до 88 осіб. Іспанський уряд попросив допомоги в армії. Прем’єр-міністр Педро Санчес назвав цей міграційний приплив «атакою на територіальну цілісність Іспанії».

Для ефективної протидії міграційній кризі іспанським силовикам треба було налагодити співпрацю з марокканськими силами безпеки. А тут не все було так просто, як здається. Бо, як стверджують експерти, ще однією з причин актуальної кризи в Сеуті стали дії, а точніше бездіяльність марокканських правоохоронців і прикордонників. На кадрах, оприлюднених світовими інформаційними агенціями, видно, як марокканські правоохоронці відступили перед натовпом молодиків. Також є кадри, як марокканські жандарми стоять зі схрещеними руками, поки тисячі людей проходять поруч. А деякі мігранти розповіли, що поліцейські навіть активно скеровували їх до прикордонних пунктів, вказуючи шлях пальцем і кажучи: «Ідіть туди».

Справа в тому, що відносини між Мадридом і Рабатом останнім часом сильно ускладнилися. Причиною знову стала Західна Сахара – колишня іспанська територія, анексована Марокко. Хоча, здавалося б, цю проблему Мадрид і Рабат остаточно вирішили ще 2022 року, коли іспанська влада погодилася з марокканським суверенітетом над Західною Сахарою.

Проте 20 липня Педро Санчес прилетів до Алжиру – країни, яка історично сперечається з Марокко щодо Західної Сахари. А ще раніше Алжир та Іспанія оголосили про реактивацію Договору про дружбу. Дію документа алжирська сторона призупинила саме 2022 року, коли, як уже було сказано, Мадрид підтримав марокканський план автономії Західної Сахари у складі Королівства Марокко. Сам Алжир розірвав дипломатичні відносини з Рабатом у серпні 2021 року через звинувачення, що Марокко підтримує кабільських сепаратистів. Відтоді відносини між країнами лише погіршилися. У 2024 році Алжир навіть заборонив марокканським літакам пролітати через свій повітряний простір та запровадив візові вимоги для громадян Марокко.

Тож, як стверджують експерти, Рабат, з огляду на іспано-алжирське порозуміння, вирішив натиснути на Мадрид через міграційний важіль. Але, очевидячки, трохи перестарався.

Надвечір 31 липня ситуація змінилася: марокканські сили безпеки таки згадали про свої обов’язки й почали жорстко боротися з порушниками кордону. Були застосовані сльозогінний газ, водомети і кийки, щоб розігнати людей, які скупчилися на пагорбах з видом на Сеуту. Рабат почав закликати своїх громадян, які перетнули кордон, повернутися додому. А марокканські біженці почали масово повертатися з Сеути на батьківщину. Багато з них зізналися на камеру, що самі не знали, заради чого, ризикуючи життям, подалися до іспанського анклаву.

Але не дає спокою відчуття, що в усій цій історії бракує одного пазла. Що об’єднувало міграційні кризи в Європі за останні 15 років. Так, саме він – російський чинник. Поки європейські країни обмінювалися звинуваченнями, Кремль активно проводи пропагандистську роботу. Таке враження, що в нього вже були прибережені «заготовочки» на такий чи схожий випадок. За даними EUvsDisinfo – органу Євроунії, який відстежує російську пропаганду й дезінформацію, російські медіамережі, зокрема Sputnik і RT поширили понад 1500 статей, що експлуатували кризу в Сеуті. Лише іспанською мовою було опубліковано близько 300 матеріалів та понад 25 – у кожному мовному виданні RT. Було також виявлено зафотошоплені фотографії на «клонованих» вебсайтах, створених для імітації легітимних новинних ЗМІ.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи цей аспект кризи, зазначив, що це «частина ширшої стратегії Кремля щодо дестабілізації європейської єдності». «Ми виявили інтенсивну російську пропагандистську кампанію по всій Європі, яка використовує кадри зі Сеути для дестабілізації… Роками Москва використовувала міграцію та інші делікатні теми, щоб розпалювати страх та дестабілізувати європейські країни. Йдеться не про саму ситуацію, а про те, як Росія намагається використати будь-яку тему, яка може принести користь її порядку денному. Єдиний спосіб захистити громадськість від цього втручання – це відрізати його. Усі російські пропагандистські ресурси мають бути повністю заборонені в кожній європейській країні, яка серйозно ставиться до своєї національної безпеки», – написав український міністр на своїй сторінці в соцмережі Х.