У МЗС України вважають, що ухвалення польським Сеймом заяви про визнання ОУН-УПА злочинною організацією не відповідатиме високому рівню стратегічного партнерства між двома країнами. Про це повідомив на брифінгу в.о. директора Департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс.
“Можливе навіть гіпотетичне прийняття польським парламентом згаданої постанови не відповідатиме високому рівню українсько-польських відносин”, – сказав він.
Є.Перебийніс зауважив, що цей проект, внесений однією із партій, ще не розглядався у комітетах Сейму і польським парламентом загалом. За його словами, в Україні роблять усе для того, щоб гідно вшанувати пам’ять жертв українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни.
“Ми переконані, що обидві сторони повинні докладати зусиль для уникнення політизації питань трагічних сторінок історії України і Польщі”, – сказав Є.Перебийніс і додав, що це потрібно зробити заради утвердження історичної правди і справедливості, дружніх і партнерських відносин між народами обох сторін.
За його словами, Україна та Польща за понад 20 років незалежності стали прикладом того, як вирішуються такі суперечливі питання. “Ми сподіваємося, що і надалі всі питання, які виникають, будуть вирішуватися в такому дусі, що вони не будуть політизуватися, а питання історії ми будемо залишати для істориків, а не для політиків”, – додав Є.Перебийніс.
Нагадаємо, 11 квітня у Сеймі Польщі було зареєстровано проект постанови про визнання ОУН та УПА «злочинними організаціями, які вчинили геноцид польського населення "східних кресів" 1939–1947 років».
Один з авторів проекту, депутат від Польської селянської партії (Polskie stronnictwo ludowe, PSL) Франчишек Стефанюк заявив, що партія ініціювала ухвалення цієї заяви на прохання родичів загиблих на "східних кресах". За словами депутата, ухвалення цього документа не повинне погіршити польсько-українські відносини.
Представники ВО «Свобода» вважають, що ухвалення такої заяви завдасть непоправної шкоди відносинам України та Польщі.
Волинська трагедія вважається однією із найтрагічніших сторінок у спільній історії України та Польщі, а найактивніше пам'ятати про неї закликають представники "кресових організацій" (у тому числі родичі осіб, які до Другої світової війни жили на нинішній території України, що тоді входила до складу Польщі). За даними польських істориків, в результаті акцій УПА, які проводилися на Волині у 1943-1944 роках і мали на меті звільнити західноукраїнські землі від польського населення, загинуло від 50 до 200 тисяч польських громадян. Українські історики називають перебільшеними дані своїх польських колег.
Нагадаємо, також Верхня палата польського парламенту, Сенат, розгляне проект ухвали «Про визнання 11 липня Днем пам’яті мучеництва кресов’яків», в якому гостро засуджуються дії УПА. Текст проекту ухвали, поданого до Сенату 8 квітня 2013 року, містить формулювання, за яким цього року минає 70 років з початку «масових етнічних чисток польського люду на Волині, які проводили ОУН-УПА за підтримки українських селян».
Як розповів у коментарі ZAXID.NET голова польського Сенату Богдан Борусєвич, проект внесли представники партії «Право і Справедливість». «Будемо на цю тему дискутувати. Спершу проект розглянуть в комісії, а потім вже – на рівні Сенату. Наразі його розгляд ще навіть не починався, і коли почнеться розгляд на рівні Сенату буде залежати від того, коли його почне розглядати комісія. Скільки ця процедура може тривати – не знаю, вона не має визначених термінів», – зазначив він.
«Це – проект однієї групи. Будемо його розглядати. На сьогодні це все, що я можу сказати», – додав Богдан Борусєвич.
Зазначимо, що схожий проект ухвали раніше вже реєстрували у нижній палаті польського парламенту – Сеймі.
Нагадаємо також, що в грудні минулого року парламентська комісія національних та етнічних меншин розглянула й передала на розгляд Сейму заяву із засудеженням акції "Вісла", під час якої у 1947 році було депортовано понад 140 тисяч українців. Цей проект ухвали викликав хвилю протестів у польському суспільстві.