Сейм Польщі на засіданні у п'ятницю схвалив президентські законопроекти про Національну раду судочинства (KRS) та Верховний суд, попри протести опозиції. Обидва документи підтримала більшість у складі депутатів провладної партії «Право і Справедливість» (PiS), повідомляє TVN24.
За закон про Верховний суд проголосували 239 депутатів правлячої PiS. У процесі розгляду прийняли всі поправки правлячої партії і майже усі поправки опозиційних сил відкинули. Крім того, депутати PiS не підтримали подання опозиції про відхилення цього законопроекту.
Законом, зокрема, передбачається можливість подання до Верховного суду скарг на вироки польських судів за останні 20 років. У суді буде створено дві нові палати - надзвичайного контролю і публічних справ та дисциплінарну. Закон також передбачає вихід суддів Верховного суду у відставку після досягнення ними 65-ти років, утім, передбачена можливість продовження терміну їх роботи до досягнення віку 70-ти років - за згодою президента РП.
Водночас зміни до чинного закону про KRS підтримало 237 депутатів. Зміни до закону передбачають, що 15 членів KRS на чотирирічну каденцію віднині обиратимуть не суддівські організації, а Сейм. Кожна з політичних партій пропонуватиме своїх кандидатів, які обиратимуться 3/5 голосів у Сеймі.
Представники опозиції закликали не ухвалювати ці закони, оскільки вони підпорядковують судову гілку партії влади.
Лідер найбільшої опозиційної партії «Громадянська платфора» (РО) Гжегож Схетина закликав президента Анджея Дуду накласти вето на ці закони. «Сьогоднішнє засідання Сейму — це чорний день для польської демократії. Сталася ганебна річ, що викликає сором. Більшість PiS порушила рівноправ’я трьох гілок влади і незалежність судів і зробила це у змові з чиновниками президента», - заявив Схетина.
Він наголосив, що президент як гарант Конституції не повинен її порушувати і позбавляти суди незалежності, тому має накласти вето на ці закони.
Як повідомляв ZAXID.NET, критики реформи судової системи, зокрема представники опозиційної партії «Громадянська платформа», переконані, що вона знищить принцип поділу влади і підірве демократію в Польщі. Голова «Громадянської платформим» Ґжегож Схетина назвав день голосування у Сеймі «чорним днем для Польщі».
Напередодні ухвалення реформи Європейська Комісія пригрозила Польщі серйозними наслідками в разі вступу в силу законів про судову реформу в їхньому нинішньому вигляді. Зокрема, віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс заявив, що Брюссель може розпочати проти Варшави процедуру за статтею 7 Лісабонського договору ЄУ, яка передбачає санкції аж до позбавлення країни-порушниці права голосу в Європейській Раді.