Знаю, що занадто. Знаю, що не зовсім справедливо. Але саме таку реакцію викликала вимога польського консульства до влади міста, аби та забезпечила порядок у черзі за візами.
Знаю, але лицемірство Европи інколи переходить через край. Колись одна група поважних, старших людей із Німеччини поцікавилася у нас із притиском, чи ми часом не знаємо, куди поділися наші галицькі євреї?
Тепер час і нам запитати: а чи не знаєте ви, шановні поборники европейського порядку і демократії, звідки взялися черги під польським консульством і усі ті явища, які їм супутні – корупція, продаж місць, антисанітарія і приниження? Особливо приниження, з яким будь-який громадянин України стикається від моменту, коли у нього тільки зароджується «злочинна» думка побачити світу, відвідати друзів чи рідних, або у справах виїхати за кордон.
Скажу більше. Корупцію, черги, і все решта успішно породила і з великою ретельністю підтримує сама система шенгену. Звісно, що на нашій території, чим потім нам і дорікають.
Майже кожен із нас, хто стикався із проблемою отримання візи, користається системою корупції, створеною самими ж европейцями. Схема проста. Запрошують на конференцію до Польщі. Проблеми із візами (уже не розписую які, бо всі знають, як Отченаш). Даєш знати польським колегам, що навряд чи приїдеш. Вони, однак, як не дивно, зацікавлені, телефонують до консульства, просять так званого сприяння. І тоді тебе проводять поза чергою і ти отримуєш (або не отримуєш) візу. Таке сприяння - це також корупція. Але поляки спокійні – це ж на нашій території, а не на території Евросоюзу, який залишається білим і пухнастим. Бо вимагає порядку у черзі за візами.
Не кажу вже про усіх інших людей, які, аби не зомліти у черзі, рано чи пізно скористаються послугами посередників. Якщо коштів стане.
Шановні працівники консульства, а куди, дозвольте спитатися, поділася інтернет-реєстрація на візи?
Усі ніби чинять із благими намірами. І якщо консульство цього разу зреагує таким чином, що перестане сприяти у видачі віз певним особам на прохання польської сторони, то за цей допис мене варто було б тихо пристрелити.
Але виходу у нас нема. Або ми є достойними людьми і відмовляємося від усіх (наголошую- усіх, і польських, і українських) корупційних і злочинних схем при отриманні візи, або ми перетворюємося у чергу в’язнів із номерами на долоні, як це було під німецьким посольством у Києві.
У такої позиції є ризик опинитися надовго (а може і назавжди) за новим берлінським муром без можливості виїзду. Про що просто мріє европейсько-російський тандем.
Дилема проста: або зберігати почуття гідності і просто не їздити нікуди через приниження і корупцію, на які нас штовхають, або користатися усіма можливими і неможливими способами, аби тільки не дати себе відрізати від світу і не перетворитися остаточно у закриту зону впливу виключно імперського сусіда.
Що вибрати – не знаю.
А наразі, шановні в’язні, від нас вимагають навести порядок у черзі до газової камери. Для нашого ж добра, річ ясна.