Розрив аневризми завжди є смертельною загрозою для пацієнта. Судинні хірурги кажуть: якщо є розрив аневризми і кров витікає в позаочеревинний простір, то ризик становить 50х50. Коли ж кров потрапляє у черевну порожнину, то ризик смерті пацієнта зростає до 97%.
У 72-річного Павла Веселовського з Самбірського району розірвалося відразу дві аневризми: аневризма аорти і аневризма загальної клубової артерії. У черевну порожнину витекло понад 2 л крові. І він потратив у тих 3% щасливчиків, яким вдалося вижити.
«Здавалося, що живіт полоснули ножем і я упав»
Тиждень тому чоловік працював у полі, готував його до оранки. Жодних ознак нездужання у нього не було. Тривожні симптоми виникли раптово.
«Увечері прийшов з поля додому і жінка попросила ще дати корові їсти. До стайні я вже не дійшов. Раптово весь живіт пронизав сильний біль, ніби хтось ножем полоснув. Я впав, але свідомості не втратив. Вночі не спав, ходив, падав, вставав, а вранці діти відвезли мене до лікарні у Самборі», – розповів ZAXID.NET Павло Веселовський.
У лікарні чоловікові зробили УЗД черевної порожнини і з діагнозом: розшаровуюча аневризма аорти скерували до Львова, в Львівську обласну клінічну лікарню.
Коли Павла привезли у судинне відділення лікарні, його життя вже трималося на волосині. Комп’ютерна томографія, яку зробили пацієнту, показала масивний розрив. Виглядало так, що розірвалася аневризма клубової артерії. А вже на операційному столі хірургів чекала несподіванка.
У Павла різко впав тиск, він був практично на нулю. Лікарі змушені були терміново вводити ліки для підняття тиску, але це пришвидшувало крововилив. Утім, іншого виходу у лікарів не було.
Пацієнта терміново взяли в операційну. До складу команди, яка оперувала чоловіка, увійшли: професор судинний хірург Ігор Кобза, судинні хірурги Юлія Мота і Олег Щепітко, анестезіолог Роман Михальчук, анестезистка Олеся Гнатишин і операційна сестра Надія Кулеба.
У пацієнта відразу розірвалося дві аневризми і понад 2 л крові потрапило в черевну порожнину
Уже під час операції хірурги побачили, що у пацієнта розірвалося відразу дві аневризими: аневризма аорти і аневризма лівої клубової артерії. Остання розірвалася, мабуть, вже дорогою до лікарні. Розрив був довжиною приблизно 15 см.
«При планових операціях ми до аорти добираємося хвилин сорок, а у цьому випадку дісталися десь за хвилину. Розріз і відразу рука пішла до аорти, щоб зупинити велику кровотечу. З черевної порожнини ми забрали понад 2 л крові», – каже професор Ігор Кобза.
Десь ще літр крові вилився в позаочеревинний простір, але її звідти не дістати, бо вона всмоктується у м’язи, клітковину тощо.
Загалом у хворого було аж п’ять аневризм, про які він не знав: аневризма аорти, двох загальних клубових артерій, двох внутрішніх клубових артерій. Усі аневризми хірурги видалили, ушкодженні судини спротезували, деякі судини виключили з кровоплину.
Як тільки хірурги перетиснули аорту, тиск пацієнта, який вже не визначався, почав поволі підніматися. Операція тривала 3,5 годин і пройшла успішно.
Утім вдала операція, кажуть хірурги, ще зовсім не означала, що чоловіка вдалося врятувати. Такі хворі, за словами професора Ігоря Кобзи, якщо не помирають від великої крововтрати, часто помирають від ниркової недостатності. Професор на 99% був упевнений, що цей пацієнт пройде через велику ниркову недостатність, анемію. Його гемоглобін навіть після переливання крові був всього 80 г/л (при нормі від 126 до 174 г/л).
У Павла Веселовського ниркова недостатність виникла ще до операції, після операції вона лише посилилася. Була і анемія, і мало еритроцитів тощо. Окрім того, один із тромбів, які утворилися під час розриву аневризми, відірвався і потрапив у артерію ноги. Довелося його звідти забирати. Та вже на третій-четвертий день після операції стан пацієнта почав щодня поліпшуватися. А через тиждень практично усі життєво важливі показники прийшли до норми.
Захисні сили організму Павла Веселовського були на доволі високому рівні, що допомогли йому вижити у такому складному випадку. Був і ще один момент, який допоміг пацієнтові вижити. Лікарі кажуть, що коли на судині утворюється аневризма, стінка трохи підривається і у цьому місці утворюються тромби. Це захисна реакція організму на крововилив. І що більша аневризма, то більше утворюється тромбів, вони спресовуються і на цьому місці виникає так звана «аневризматична або тромботична чашка». Під час розриву аневризими, ця тромботична чашка у пацієнта піднялася і перекрила розрив аневризми, що трохи сповільнило витік крові.
«Пацієнт є гіпертоніком, ліки для зниження тиску приймав нерегулярно. Про аневризми не знав, і перші прояви захворювання проявилися подвійним розривом. Зараз він уже самостійно ходить і наступного тижня, ймовірно, його випишуть з лікарні додому», – повідомила лікуюча лікарка, судинна хірургиня Юлія Мота.
Професор Ігор Кобза каже, що такі випадки трапляються нечасто. За весь час роботи судинним хірургом (понад 40 років), у його практиці було всього п’ять схожих випадків.