Політика - це не заняття для ніжних натур, моралістів і перфекционістів.
Це щоденне ходіння по вуха в лайні, яке не припускає навіть шансу з лайна вилізти. І навіть якщо тебе туди привели благі наміри, ти будеш пірнати в лайно і пахнути, як лайно.
І ще політика виключає прості рішення.
Платити чи не платити соц. виплати на Донбас?
Платити, - скаже мораліст. Там же наші люди. Пенсіонери. Вони не виживуть.
Не платити, - скаже прихильник великої справедливості. Нехай самі розгрібають, що заварили. Що скаже політик? Відповідальний політик.
Припустимо, що ми всі платимо і навіть щось комусь доходить. Припустимо, країна побивається, але дає тепло і енергію окупованим районам і там можна худо-бідно виживати. Що це означає? Це означає, що війна буде тривати вічно. Росія завжди дасть достатньо зброї, щоб вона не припинялася, в надії послабити і "втихомирити" Україна, схиливши її до повернення до імперії. Якщо у бойовиків не буде необхідності думати про соціалку, вони займатимуться єдиним, що вміють - воювати. За підтримки російської армії, вони зможуть не боятися гідної відповіді з боку української армії. Росію такий варіант влаштовує. Варіант Донбасу як тягар і зашморгу на шиї України, яка повільно буде добивати нашу країну. Або швидко. Як пощастить.
Що це означає для простих українців? Щодня гине кілька наших солдат. Уявіть, скільки загине при збереженні статус-кво за місяці? Роки? Скільки людей помре з голоду від того, що не привезли продукти, бо чистити сніг нікому. Скільки замерзне взимку від того, що нікому буде відремонтувати теплоцентраль, розбиту черговим артилеристом-наркоманом? Скільки загине під вогнем мінометів по мирних домівках, коли потрібно буде робити картинку для Лайфньюз? Скількох лінчують "народні суди"?
Ну от уявіть собі, скільки людей загине, якщо цей бардак заморозити на невизначений час? Або поставити Кремль перед фактом, що, мовляв, нічого не вийде. Упорствованіе означатиме тільки одне - болісну загибель ненародженого "Новоросії", яка стане таким шоком для самої Росії, що поховає і її? Що потрібно буде робити, коли пересичені "російським світом" натовпу голодних жителів кинуться штурмувати російський кордон? Розстрілювати їх або пустити, несучи хаос в саму Росію?
Хороших рішень тут немає, але я знаю, що заморозка конфлікту на Донбасі коштуватиме мільйонів людських життів. Самих жителів Донбасу. Єдиний шлях розмови з РФ Путіна - шантаж і погроза.
Шантажувати РФ військовою силою Україна не може, а ось перспективою катастрофи власного затишного "русского маленького світу" - цілком. Чи добре це? Правильно? А чи правильно вчинив Черчиль, коли дозволив німцям зруйнувати Ковентрі, щоб не видати володіння Великобританією секретом Енігми? Я не знаю. І ніхто не знає, але без таких рішень політика неможлива. Це не моралізаторство, чи не помста, це зважування альтернатив. Часто - страшних альтернатив. Але що ще залишається?