Сміливий малюнок Тараса Шевченка, де завжди українець - господар на своїй землі. Геній, який зріс посеред райської природи, кріпак, що здивував світ і знаних митців не лише свого часу. Перший академік гравюри, український Рембрандт у рубриці "Наш Тарас".
Йому ще малим сказали, що не малюватиме - таланту не має. Проте, чи то така сильна віра дідуся в свого онука, чи така дитяча впертість самого малого - Тарас став художником. В нашій рубриці про Шевченка: Тарас - академік гравюри.
Звідки взявся такий малий впертий художник? Орест Скоп з друзями їздить на Тарасову землю, аби зрозуміти це. Каже, рідна хата Шевченка - мовби на краю світу.
Згодом за малюнки Тараса хвалили - це його поміщицька пані Софія. За них же ж і шмагали - за наказом пана Енгельгарда. А ще вірили в Тараса-художника, як от Карл Брюлов, його вчитель в Петербурзькій академії мистецтв.
Ще як Шевченко був кріпаком, пан платив йому карбованця сріблом за малюнок кожної своєї коханки, а вже тут, в Академії, здобуток Тараса - срібні медалі. А твори свої він не лише відшліфовує, а й закодовує. Шевченкова "Катерина" - не просто збезчещена "москалем" дівчина - це Україна.
Зламана дубова гілочка - зламана її доля. Два колоски, за народним повір’ям, - теж знак: що заміж не вийде і родини не матиме. Миколаївський верстовий стовп - символ панування царизму в Україні.
Нескорена Україна - і в цій Шевченковій "Селянській родині". Це полотно - пророцтво її майбутнього.
Малював Тарас і на засланні, в Орській фортеці і в Новопетрівському форті, - хоч і не можна було. Малював, за спогадами очевидців, навіть вугіллям на стінах.
У його доробку - міфічні сюжети і навіть біблійні. А по засланні - успіх: звання першого академіка гравюри, за рік до смерті. Шевченка назвали "мужицьким Рембрандтом" за копію офорту "Притча про виноградаря".