Сьогодні стало звиклим явище, що на дискотеку модні енерджайзери заряджаються «моторними» наркотиками типу амфітамінів та підливають їх енергетичними напоями і горілкою...
Якщо б одного разу якась торгова марка долучилася до святкування Дня міста й встановила фонтан із газованою солодкою водою, думаю, в ньому б викупалося кілька тисяч люду - від малого до старого. Реклама уже давно зробила свою справу, ми не задумаємося над тим «Пити чи не пити «Coca-Cola», «Джин-тонік» чи «Red Bull». Отримуючи сигнал «спрага», мозок дуже швидко починає шукати відповідь - де її втамувати улюбленим напоєм. Це повсюдне явище, як на мене, має дві причини: реклама каже, що це - смачно, а наші рецептори підтверджують це. Однак «смачно» - зовсім не означає «корисно».
Лояльність до сучасних тонізуючих напоїв починається у ранньому дитинстві. Практично з першої склянки газованої солодкої води. Я досі пам'ятаю свою першу пляшечку «Pepsi», яку батько привіз із Києва з прощального матчу Блохіна. Це - одне з найпотужніших вражень шестирічної дитини. Як найприкольніше з того часу, пам'ятаю світломузику на дискотеці після закінчення дитсадка, прогулянку катером на морі, виступ циркових акробатів і «Pepsi». У всіх випадках мене від миттєвого щастя просто зашкалювало.
І як, скажіть будь ласка, не полюбити це на завжди? Думаю, отакою миттєвою любов'ю до солодких газованих напоїв не вражені хіба що діти лікарів, і ті, хто з першого разу обпилися нею до нудоти.
Розмова п'ятирічного Максима та восьмирічної Люби з мамою під час спекотної подорожі в потязі: «Мамо я хочу пити, - каже Максим. - Зараз куплю. Що ти хочеш? - відказує мама. - Я люблю солодку водичку. Люба, ти будеш таку саму водичку, як я?» За кілька хвилин з'явилася провідниця з валізкою, і обом діткам купили солодку газовану водичку, кольору лимонної «Фанти».
А може в унітаз?
Солодкі газовані напої - це синтетичні продукти. Солодка вода містить ароматизатори, барвники, консерванти, які шкідливі для здоров'я, особливо у ранньому віці. Тому мудрі медики прямо забороняють мамам давати таку воду дітям до трьох років. Консерванти можуть вплинути на розвиток дитини в такий спосіб, що це загрожує нестабільністю психіки.
Після трьох років шкода від газованих напоїв не зникає. Найпершою прикрістю від «шипучок» стають дитячі ангіни. І справа не в тому, що теперішні діти надто тепличні, - справа в шипучці. Двоокисом вуглецю вона насичена не лише для утворення заворожливих бульбашок. СО2 використовується як добрий консервант для напоїв, він підвищує термін їх зберігання, а також захищає від мікробів, грибків. Причому, часто виробники керуються принципом: чим більше, тим краще. Як наслідок, під час періодичних перевірок виявляється, що у тій чи іншій партії солодкої, мінеральної газованої води завищений вміст двоокису вуглецю, завищений рівень кислотності (рН).
Такою водичкою добре мити чайники й унітази, нищити шкідники на городі. Не дивно, що дитяче горло не витримує атаки газом. А роз'їдає він не лише горлечка, а й стравоходи, шлунки. Щоправда, непомітно. Гастрити та інші хронічні захворювання кишково-шлункового тракту виникають потім, як наслідок регулярного вживання солодких газованих напоїв.
Зверніть увагу: медики Academy of General Dentistry (США) дослідили, чому від вживання газованих напоїв різних марок «зводить» зуби. Виявилося, що розпад вуглекислого газу, коли ми споживаємо такі напої, несе підвищені ризики для зубів. Якщо рівень рН напою надто високий, ерозії зубної емалі та пошкодження структури зубів не оминути. Відтак, у своєму звіті медики рекомендують пити газовані напої лише через соломинку, щоб запобігати попаданню цих рідин на зуби. Якщо ж соломинки немає - слід одразу після вживання сполоснути рот чистою водою!
Дієта доведе до діабету
Проте шипучка приваблює дітей не лише бульбашками, але й тим, що вона солодка. Саме це викликає захоплення дітей, бажання вживати такі напої постійно і в необмеженій кількості. А необмежене споживання загрожує ожирінням. І не лише американські діти страждають дитячим ожирінням, українські дієтологи б'ють на сполох - ця епідемія почалася й у нас. Про це ZAXID.NET зазначала Головний позаштатний дієтолог Головного управління охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації Зоряна Завада: «Тенденція до ожиріння помітно зростає на Львівщині з року в рік як серед дорослих, так і серед дітей. Винні в цьому не лише кондитерські вироби із розпушувачами, але й солодкі напої з барвниками, підсолоджувачами, іншою хімією».
До речі, щоб якось нівелювати цю проблему, кілька років тому провідні виробники газованих напоїв вивели на світові ринки нові продукти - «дієтичні», із дуже простим меседжем до споживачів: «Ви боїтеся потовстіти, то пийте тепер наш дієтичний напій!» На це купилися мільйони жінок в усьому світі, запараноєні своєю вагою та моделлю привабливої сучасної жінки.
Але медики й тут не на стороні виробників таких напоїв. Вони стверджують, що «дієтичність» означає, що замість цукру напої містять інші підсолоджувачі - завдяки чому нібито рятують вас від ожиріння, але... наражають на небезпеку цукрового діабету.
Пояснення просте: коли людина вживає будь-який солодкий продукт - воду, сік, торт, цукерку - мозок дає сигнал підшлунковій залозі, у відповідь на який та виділяє в кров інсулін. Якщо ж після цього цукор у кров не надходить, як у випадку із «дієтичними» газованими напоями, в крові починається повний ендокринний хаос. Багато лікарів вважають, що це може стати причиною розвитку цукрового діабету.
Крім цього, замінники цукру насправді підсилюють, а не втамовують відчуття спраги. Через п'ять хвилин після одного випитого light-напою хочеться наступний, а це може бути вигідним тільки його виробникам.
«Алкопопс»
Ще одним наслідком вживання газованих вод слід визнати лояльність до слабоалкогольних напоїв. Діти, які змалечку вподобали смак газованої солодкої водички, у підлітковому віці дуже легко переходять на схожі за смаком слабоалкогольні коктейлі.
Не дивно, що в Європі ці напої називають «алкопопсами». Підлітки обирають їх дуже легко, адже вони доступні за ціною й значно більше нагадують за смаком «нешкідливу» «шипучку», ніж «справжні» - різкі й пекучі - алкогольні напої: горілку, джин, бренді тощо. Крім цього, вони приправлені тінейдж-орієнтованою рекламою. Вона діє безвідмовно.
Розмова юних Антона і Марини, що їдуть поруч зі мною у маршрутці Тернопіль-Луцьк (подорож триває три з половиною години):
- Скоро Кременець, там зупинка, можна буде щось купити попити. Що ти будеш? - питає Антон.
- Я пива не буду до обіду. Краще тонік, отой голубенький. Я його вже колись куштувала, нічого такий, - відказує Марина.
- Я теж собі щось таке візьму, - згоджується Антон.
На наступній зупинці у Дубно молодь купила ще по два тоніки, цього разу безколірний, на травах! За кілька кілометрів до Луцька Марину, яка, мабуть, не встигла поснідати, почало розгрібати - їй було то жарко, то зимно. Розболілася голова, почало зводити шлунок. Дівчинка щохвилини хапалася за мобільний, щоб подивитися, скільки часу ще до прибуття на кінцеву.
Учорашні діти не задумуються над тим, що три пляшечки алкопопсу за вечір дають таку ж інтоксикацію, як 200 мл горілки (в одному літрі восьмиградусного коктейлю міститься 80 грамів чистого алкоголю; якщо взяти 200 грамів 40-градусної горілки - маємо ті самі 80 грамів). Знайомство з алкоголем відбувається ненав'язливо.
Однак «слабоалкогольні напої» - це не горілка з соком, джин з тоніком чи бренді з колою. У цих коктейлях немає ні алкогольного, ні «розвідного» компоненту. Є вода, етиловий спирт, цукор і набір хімічних добавок - консервантів, барвників, ароматизаторів, які задурюють смакові рецептори. Особливо це стосується слабоалкогольних «викруток» за типом горілки з соком. Є такі, в яких немає жодної краплі соку, це зрозуміло навіть з одного погляду на пляшку. У природі не існує таких глюконавтних апельсинів, ківі, ананасів тощо. Це все - барвники. Та діти цього не розуміють, й на це не зважають.
Тим часом медики констатують: цукор, алкоголь та газ посилюють всмоктування в організмі одне одного, в результаті чого любитель «слабоалкоголки» отримує потужний удар по цілій низці органів, а найбільше від таких «диво-коктейлів» страждають органи, відповідальні за виведення токсинів: печінка і нирки.
Проте найгірше, коли підлітки напідпитку вирішують довести справу до апогею, й відправляються за ще однією пляшечкою. Якщо намішати різних «алкопопсів», або скомбінувати їх зі справжньою горілкою чи з міцною кавою, то можна довести себе до стану жорсткого токсикозу. Єдина втіха - після такого можна надовго дістати відразу до цього дешевого щастя.
Не спати!
«Сучасний ритм життя - шалений, і самотужки із ним не впоратися», - ось ще один маркетинговий хід, який активно використовується в сучасній індустрії напоїв.
Вони з'явилися на ринку 1987-го, а в 2005-му у світі було спожито близько трьох мільярдів баночок цих чудо-еліксирів. Це - енергетичні напої, що не мають нічого спільного з іншими тонізуючими напоями. Їх функція - не втамовувати спрагу, а бадьорити.
Енергетичні напої різних марок відрізняються на смак, але містять схожий набір компонентів.
Основними інгредієнтами є кофеїн, біологічно активні речовини з лікарських рослин і вітаміни.
Таурин, який міститься в енерготоніках, поліпшує роботу серцевого м'яза.
Карнітин підсилює обмін речовин.
Женьшень і гуарана мають тонізуючі властивості.
Мелатонін зазвичай використовують для подолання різних форм депресії.
Фолієва кислота поліпшує роботу головного мозку, а вітаміни групи B допомагають боротися зі втомою.
Цей набір не випадковий - адже, працюючи у сполученні один з одним, компоненти забезпечують комплексний необхідний вплив на організм людини.
Лікарі, проте, стверджують, що насправді енергетичні напої ніякої надзвичайної енергії організму не додають. Якщо докладніше вивчити складові «енергетиків», побачимо, що енергетична цінність у звичайного лимонаду та в енергетичних напоїв практично однакова - в середньому 42-45 кКал100мл. Тим часом, енергетик просто задіює внутрішні резерви організму. Буквально має допомогти людині в екстреній ситуації витиснути із себе всі соки. Власне тому на енергетичних напоях дрібним шрифтом вказано: «Не вживати більше одного-трьох на добу».
І це мало б щось таки означати, адже й Red Bull, якого можна випити три банки, й REVO energy, якого можна лише одну, продаються в однаковій тарі місткістю 250 мл. Крім цього, енергетики містять деталізоване застереження, кому їх вживати не варто. От наприклад REVO energy, «не рекомендується особам, схильним до підвищеного артеріального тиску; дітям до 18 років; вагітним жінкам; матерям-годувальницям; при індивідуальній чутливості до компонентів напою; у кількостях, що перевищують рекомендований рівень вживання». З цього легко здогадатися, що напій є виключно функціональним, і бути його фаном випадає хіба гіперздоровому супермену, в якого ще немає проблем із тиском і серцем.
Та хто б на це зважав? Адже життя не чекає, треба бути в тонусі, треба бути «супер» тут і вже. Енергетики п'ють водії нічних таксі і їх пасажири - постійні відвідувачі дискотек. Причому останні залюбки комбінують їх із горілкою та наркотиками для сильнішого ефекту.
Про фізичне звикання до енергетичних напоїв сказати нічого, важко звикнути до такого специфічного смаку. А от психічне звикання більш, ніж вірогідне. Людина, що попри застереження вживає енергетичні напої регулярно, або має працювати, коли організм хоче спати, або просто сприйняла бажане за дійсне: «Це - справді модно і класно. Я можу танцювати без упину шість-сім годин!» І сьогодні у нас стало звиклим явище, що на дискотеку модні енерджайзери заряджаються «моторними» наркотиками типу амфітамінів, підливають їх енергетичними напоями і горілкою, якої в такому стані можна випити дуже багато, а серед тижня використовують енергетичні напої як замінники наркотиків, щоб остаточно на них не сісти.
Якщо ваш сімнадцятирічний «малюк» у вівторок об одинадцятій вечора в себе за компом «хлебче» енергетик, хоча на дискотеку не йде, - зверніть на це увагу і задумайтеся.
Фото з сайту www.michaeltotten.com