Що не так з конкурсом мікропроєктів?

17:27, 3 грудня 2020

25 листопада Львівська обласна рада VII скликання оголосила конкурс проєктів місцевих ініціатив на 2021 рік. Подія, здавалося б, очікувана та буденна, якби не кілька «але».

У червні 2020 року Кабмін затвердив новий адміністративно-територіальний устрій Львівщини. Вже з нового року юридично функціонуватимуть 73 ОТГ, які за своєю територією, бюджетами та повноваженнями суттєво відрізняються від «старих» сільських, селищних і міських рад. До прикладу, найменша громада на Львівщині матиме близько 7 тис. мешканців, а загальні бюджети кожної громади зростуть у 7-10 разів.

Досвід громад, створених шляхом добровільного об’єднання, показав, що реальний рівень їх потреб дещо інший, ніж «до об’єднання». Як правило, дрібні проєкти вони легко реалізовують за власні кошти, часто через інструмент громадських бюджетів. Натомість потребують підтримки в реалізації більш масштабних та комплексних проєктів місцевого розвитку.

Саме тому ми очікували, що обласна рада VIII скликання перед оголошенням конкурсу на 2021 рік «запитає» у новообраних голів громад та експертів про їх бачення та очікування. На жаль, обласні депутати попередньої каденції обмежилися «косметикою» та поспішили прийняти рішення. Тому дозволю написати свою думку про те, якою я бачу Програму підтримки ініціатив територіальних громад Львівської області на наступні роки. Не претендую на істину в останній інстанції, а лише закликаю всіх до відкритої дискусії.

Чому голови громад мають бути в Конкурсній раді?

Конкурсна рада формально не приймає рішення щодо конкретних проєктів, проте визначає правила, терміни, переліки. Це колегіальний орган, більшість складу якого формується з представників депутатських фракцій і службовців виконавчих органів обласної ради із залученням громадськості та ОДА.

Пропоную, щоб до складу Конкурсної ради обов’язково входили голови громад (делеговані асоціаціями органів місцевого самоврядування), які не з теорії знають справжні потреби територій. Участь голів забезпечить об’єктивність та актуальність рішень, які прийматиме орган. На мою думку, не дуже коректно проводити конкурс для громад без участі їх представників.

Небюджетний внесок

Напевно, це те, про що я наслухався найбільше як голова ЛОДА. Небюджетний внесок - це гроші фізичних осіб, підприємців, а також так званий «натуральний» внесок (роботи, матеріали). Саме небюджетний внесок забезпечує залученість мешканців та бізнесу в розвиток громади і гарантує «адекватність» проєкту. Ніхто не дасть своїх коштів на те, чого не розуміє або не підтримує. Однак небюджетному внеску надається занадто велика роль в експертній оцінці проєкту - 12 з 35 можливих балів. Заявники часто змушені зменшувати загальну вартість проєкту, щоб «потягнути» небюджетний внесок. А це шкодить масштабності та комплексності. Цього року серед більш ніж тисяча потенційних проєктів-переможців лише 3% були з небюджетним внеском меншим ніж 20%.

Щоб вирішити цю проблему, пропоную зафіксувати мінімальний небюджетний внесок на рівні 5% (зараз 10%) та не оцінювати його. Оцінюватись має насамперед ідея та актуальність проєкту, а не наявність щедрого спонсора.

Фінансовий критерій оцінки

Це найбільш дискусійне питання. Крім небюджетного внеску, на оцінку проєкту сильно впливає індекс податкоспроможності (критерій визначення податкоспроможності місцевого бюджету, який розраховується у вигляді коефіцієнту. При розрахунку до уваги береться порівняння надходження податків та зборів на одного жителя з аналогічним середнім показником по всіх бюджетах регіону).

Пропоную зменшити вплив на загальну оцінку проєкту фінансових критеріїв з 14 (небюджетний внесок 12 балів + індекс податкоспроможності 2 бали) до 8 балів. Для чого?

Громади, які мають низьку податкоспроможність (бідні громади), можуть отримати додатково максимум 4 компенсуючі бали для оцінки (див. табл.). При цьому громади з високою податкоспроможністю (багаті громади), які не зможуть отримати додаткового бала за цим критерієм, повинні мати можливість отримати вищу оцінку за рахунок іншого критерію - більшого розміру співфінансування зі свого боку (до 4 балів).

Така система оцінювання є справедливішою та вирівняє шанси багатих і бідних громад на перемогу. Головними критеріями як для бідних, так і багатих громад, будуть ті, що характеризують якість самого проєкту.

ПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ

Індекс податкоспроможності

Співфінансування з місцевих джерел (місцевий бюджет та небюджетний внесок), %

Бали

Бали

0 – 0,3 (включно)

4

50 %

0

0,3 – 0,5 (включно)

3

50 – 55 % (включно)

1

0,5 – 0,7 (включно)

2

55-57 % (включно)

2

0,7 – 0,9 (включно)

1

57-60 % (включно)

3

Більше 0,9

0

Більше 60%

4

Суб’єктивність оцінки

Це елемент, який потребує доопрацювання. Маємо звести до мінімуму суб’єктивний вплив експертів, думка яких часом може бути упередженою. При цьому дати можливість підтримати хороші комплексні проєкти з належним обґрунтуванням, що справді відповідають стратегічним пріоритетам розвитку всієї громади. Для цього необхідно чітко прописати критерії, зокрема щодо актуальності проєкту та його результатів.

Максимальна вартість проєкту

На 2021 рік чинним «залишили» обмеження максимальної вартості проєкту – 500 тис. грн. Чи можна буде за таку суму реалізувати у наступному році великий та важливий проєкт? Скоріш за все, ні.

Пропоную не обмежувати загальну вартість проєкту, обмеживши лише розмір субвенції з обласного бюджету сумою в 500 тис. грн (зараз 250 тис. грн). Наприклад, якщо громаді для вирішення важливої проблеми необхідно буде реалізувати проєкт вартістю більше ніж 1 млн грн, то частину цих коштів вона може отримати з обласного бюджету. Це відкриває нові можливості для реалізації масштабних проєктів не лише у сферах освіти, культури, охорони здоров’я, спорту, безпеки, а й у сфері житлово-комунального господарства.

У свій час завдяки ідеям та праці Валерія П’ятака, Олега Паски, Олександра Софія, Богдана Матолича, Івана Собка та багатьох інших представників депутатських корпусів регіону й громадськості Львівщина започаткувала конкурс мікропроєктів, ставши новатором та законодавцем моди у сфері місцевого розвитку. З цього часу наші «мікропроєкти» стали прикладом для аналогічних програм в інших регіонах.

Сьогодні, після формування спроможних територіальних громад, Львівщина може створити програму, на яку знову рівнятимуться. Саме тому ініціюю у грудні серію виїзних круглих столів щодо обговорення проєкту змін до Програми проведення обласного конкурсу проєктів місцевих ініціатив у Львівській області до 2025 року. Хочу почути думку кожного новообраного голови громади, депутата, громадського активіста та експерта. Якщо у Вас є ідеї щодо покращення Програми – долучайтеся!