Після збройної агресії російських військових щодо кораблів ВМС України у Керченській протоці Верховна Рада підтримала 26 листопада введення воєнного стану на 30 днів у десяти областях України. Раніше про необхідність запровадження такого стану (щоправда на 60 днів і на усій території України) заявляв президент Порошенко, а РНБО ухвалила відповідне рішення.
ZAXID.NET пояснює особливості життя і функціонування країни за умов воєнного стану.
Хто і коли запроваджує?
У законі про правовий режим воєнного стану, ухваленому у 2015 році і підписаному президентом Петром Порошенком, чітко вказано, що воєнний стан вводиться у разі збройної агресії проти України чи нападу на неї, небезпеки незалежності та територіальній цілісності держави.
Пропозицію про запровадження воєнного стану формулює РНБО і подає на розгляд президента, який видає указ про введення воєнного стану. Його протягом двох днів має затвердити Верховна Рада, після чого указ має бути негайно опублікований у ЗМІ.
Крім того, Україна зобов’язана негайно повідомити про всі умови воєнного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.
Де і на скільки?
Воєнний стан може бути введений як на всій території держави, так і в окремих її місцевостях – це повинно бути чітко зазначено у президентському указі.
На відміну від надзвичайного стану, який, за українським законодавством, не може тривати довше 60 днів, закон не встановлює максимального терміну тривалості воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути вказано, на який саме час цей стан вводиться.
Обмеження прав
Військові можуть обмежувати пересування громадян, їх в'їзд і виїзд з території ВС, забороняти діяльність партій і організацій, масові заходи, проводити обшуки, змінювати режим роботи ЗМІ та обмежувати доступ до інтернету. Окрім того, вони отримують право, за потреби, відчужувати майно фізичних та юридичних осіб.
Забороняються страйки, масові зібрання громадян, а також проведення будь-яких акцій протесту.
Під час воєнного стану можуть заборонити торгувати алкогольними напоями та зброєю.
На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.
Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. Воєнний стан передбачає також встановлення для фізичних та юридичних осіб військово-квартирної повинності.
Положення про суспільно корисні роботи було затверджено вже в час президентства Віктора Януковича. Згідно з ним, громадян можна залучати, наприклад, до розбору завалів, вантажних та сільськогосподарських робіт чи підтримання громадського порядку.
Вибори
Згідно із законом, проведення виборів будь-якого рівня в умовах воєнного стану забороняється. У випадку закінчення строку повноважень президента під час дії воєнного стану - він залишається на посту президента. Те саме стосується і Верховної Ради.
Нові вибори (будь-якого рівня) мають бути призначені Верховною Радою не пізніше, ніж через 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.
Перевірка документів
Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів. Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.
Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.
Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі.
Верховна Рада і уряд
Якщо вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі. Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент, як і відправити у відставку уряд, не можна.
Як і коли скасовується воєнний стан?
Воєнний стан скасовується після закінчення терміну, на який його було введено, або ж окремим указом президента у разі «усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».