Сидерати навіть за один сезон бідненьку землю можуть перетворити на цілком придатний до вжитку ґрунт. Якщо ви правильно обробляєте грядки, але врожай вас не радує, можливо, вашій ділянці не вистачає саме сидератів. Які посадити та коли прибирати, розповідає «Зелена садиба».
Сидератами називають рослини, висівання яких є цілеспрямованим годуванням черв’яків, що живуть в землі. Їхні випорожнення – це найкраще мінерально-органічне добриво для овочів. Крім того, де багато черв’яків, там пухка земля.
Які сидерати сіяти
Не можна садити культуру на місце рослини-сидерата, якщо вони належать до одного сімейства. Наприклад, гірчиця – прекрасний сидерат, але, якщо на її місці ви посадите капусту, доброго урожаю не отримаєте, бо і гірчиця, і капуста належать до одного сімейства. Так само з конюшиною та квасолею.
Щоб сидерат виконав свої функції, ні в якому разі не перекопуйте ґрунт, звільняючи місце, де він ріс, для культурної рослини. Для цього є культиватор або звичайна сапка. Вони не пошкодять структуру ґрунту і не вб’ють корисні мікроорганізми, які так старанно виробляли рослини-сидерати.
Найбільш затребуваними на наших грядках сидератами є рослини з трьох родин:
- злакові (жито, пшениця, овес, сорго);
- капустяні (гірчиця, редька олійна, озимий та ярий ріпак, суріпиця);
- бобові (конюшина, кормові боби, люцерна, польовий і посівний горох, люпин).
Кожна з цих груп має свої властивості. В залежності від того, які показники ґрунту треба покращити, і вибирають рослину на посів.
Злакові сидерати стануть в нагоді, якщо треба:
- збільшити кількість калію в ґрунті;
- пригнітити бур’яни;
- розпушити землю.
Капустяні сидерати пригодяться для збагачення ґрунту фосфором і сіркою.
Бобові служать для:
- збагачення ґрунту азотом;
- структуризації землі;
- є природнім замінником селітри.
Крім цих властивостей, абсолютно всі сидерати розпушують землю і оздоровлюють її. Також ці рослини є природною профілактикою від багатьох хвороб і шкідників. Наприклад люпин і конюшина – дуже неприємні для личинок хруща.
Якщо ви ніколи не мали контакту з рослинами-сидератами, не треба ламати голову, шоб то посіяти – засійте землю фацелією. Це абсолютно універсальний сидерат. Крім того, вона приваблює на грядки корисних комах, які допомагають боротися з шкідниками на городі.
Коли сіяти сидерати
Ці рослини можна сіяти будь-коли. Наприклад, ранньою весною посійте фацелію, ріпак або гірчицю. Період від посіву до зрізання – приблизно 40 днів. Вони не тільки поліпшать якість ґрунту: ці рослини створюють ідеальні умови для розсади. Треба, щоб розсада висаджувалася тоді, коли сидерати вже підросли на грядці. Вони захистять її від заморозків чи палючого сонця. А коли на сидератах почнуть з’являтися бутони – зріжте їх плоскорізом під корінь і залиште на грядці. Вони стануть прекрасною мульчею.
Влітку можна сіяти ті самі сидерати і так само, як і весною. А от восени вони вимагають трохи іншого підходу. Тільки зібрали врожай з грядок – одразу засівайте «зеленим добривом». Як варіант, жито, гірчиця, фацелія. Весною рослини, що пережили зиму, треба підрізати сапкою або культиватором, якщо треба, можна внести на поверхню органічний розчин ефективних мікроорганізмів (грибки, дріжджі, корисні бактерії).
З цією метою можна приготувати настій з бур’янів та кропиви. Настоюєте цю мішанину у затінку тиждень, розводите водою у пропорції 1:10 і поливаєте сидерати. На такій землі (після настоянки) не можна висаджувати тільки часник і цибулю, бо перо швидко пожовкне.
Коли прибирати сидерати
Тут важливо не помилитися. По-перше, для чого б ви не посіяли ці рослини – не перекопуйте їх. По-друге – косити сидерати треба до того, як вони зацвітуть. Ідеально – у фазі бутонізації. Допустимо – на початку цвітіння.
Якщо передержите, стебла рослин стануть набагато грубіші. Відповідно, щоб перегнити, їм знадобляться корисні речовини з ґрунту, а ви ж їх садили, щоб вони їх генерували, а не використовували.
Прибрати їх варто сапкою або культиватором. При цьому зрізані рослини треба залишити на поверхні землі як мульчу чи заробити в землю вилами або сапкою. Якщо стоятиме дуже суха погода, поливайте час від часу їх сухі стебла настоєм мікроорганізмів (ЕМ-препарати). І сидерати вам віддячать – швидко перетворяться на бажаний гумус.