У Львові на вул. Шота Руставелі, 8 відкрили муніципальну Мистецьку бібліотеку. Вона розташована в історичній сецесійній кам’яниці, яку відновили перед відкриттям культурної установи. Під шарами набілів там виявили розписи не тільки на стінах, але й на стелі. Реставратори розповіли, що з історичних елементів вдалося зберегти, про свою роботу зняли ролик.
Триповерхову чиншеву (для оренди) кам’яницю на теперішній вул. Руставелі звів у 1906 році архітектор Владислав Садловський. В історичних джерелах його називають будинок Стоффа і Кіца. Після Другої світової війни на першому поверсі будинку відкрили бібліотеку.
Павло Гудімов, куратор та засновник арт-центру «Я Галерея», яка розташована у цьому ж будинку, зазначає, що тут зберігся первісний ремонт, можна побачити оригінальні розписи.
«Сецесія дуже спрощена, але з декорами. На фасаді можна побачити маскарони. Особливе оздоблення металевими елементами – кронштейни, огородження балконів. Фасад має так звані кільця Вагнера. Отто Вагнер – віденський архітектор, засновник прогресивної віденської сецесії», – розповідає Павло Гудімов.
Засновник реставраційного бюро Karp Restorer Василь Карпів, який курував цей консерваційно-реставраційний проект, розповів, що відновлення приміщення зініціювала міська рада. Реставратори під час попередніх досліджень виявили монументальні декорації, і це в подальшому вплинуло на формування концепції проекту бібліотеки.
Насамперед там зупинили процес руйнації стін, а також очистили стінопис від пізніших побілкових нашарувань та олійних фарб різних періодів. Після усіх необхідних консерваційних робіт команда приступила до відновлення втрат та потертостей розписів.
«Укріпили основу стінопису, усунули деструктивні гіпсові вставки, підвели реставраційний тиньк та ґрунт у місцях тріщин та втрат. Для усунення слідів сульфідних солей, які внаслідок надмірних замокань накопичились у стіні, наносили компреси з целюлози на основі хімічних реактивів», – детально розповів про перебіг реставрації керівник робіт Максим Терехов.
Окремо працювала команда з реставрації дерев’яних виробів, яка зняла всі пізніші шари фарби та доповнила місця втрат і пошкоджень. У просторі збережений автентичний паркет, дерев’яні панелі, двері. Також там розкішні п’єци, один з них викладений з різних кахель у стилі печворк.
Роботи допомогли відновити первісний вигляд приміщення.
«Ми побачили деталі декоративних ліпнин, елементи столярки. Також були віднайдені зони, які мали певний час перепланування і змінили конструкцію об’єкту. Окрім мистецької бібліотеки, наша команда працювала над естетичним викінченням вхідної зони, над мистецьким центром Павла Гудімова “Я Галерея”. І це важливо, коли об’єкт формується цілісно, з правдивою своєю історією, для збереження культурної спадщини міста», – зазначив Василь Карпів.
Павло Гудімов додав, що збереження історичних елементів без їхнього відновлення набирає все більшої популярності в світовому тренді дизайнерських підходів.
«Всі елементи цього інтер’єру про щось говорять. Треба зрозуміти, чому цей момент зношеності є дуже цінним. Перспективність такого відношення до спадщини є насамперед в тому, щоб об’єднати в одних просторах, в одних підходах старе і нове. Щоб сучасна культура стала частиною того простору, щоб він не завмер на періоді 1906 чи інших років. Ми маємо розуміти, що спадщина має бути жива. Тому бібліотека, галерея, іноді якісь бізнес-простори, які використовують спадщину, оживляють це все і вони роблять це не просто доступним, а динамічним», – пояснив Павло Гудімов.
Мистецьку бібліотеку відкрили у листопаді 2023 року. У цьому будинку також працює мистецька галерея Павла Гудімова «Я Галерея», дві культурні установи тісно співпрацюють. Раніше там відновили один із під’їздів і браму.