Політолог Володимир Фесенко вважає, що для того, щоб трансформувати життя в Україні під європейські стандарти, замало ухвалити закони. Потрібні спецоперації – політичні і правові. Про це Володимир Фесенко сказав у коментарі для ZAXID.NET.
«Єдність в підтримці єврозаконів ― це не домовленість влади і опозиції, бо вони пів року не могли домовитись щодо дати проведення виборів в проблемних округах. Їх вмовили домовитись у Брюсселі. А також ці закони не завжди можуть працювати в українських реаліях, як у випадку з законом про незалежність суддів», – зауважив він.
«Закон про незалежність суддів це ― імпульс Європи, вони вимагають цього від нас. Але там є така норма – Верховну Раду відстороняють від призначення суддів. І вже з самого початку суддів призначають по життєво, їх призначає президент. Але не з власної волі, а з подання Вищої ради юстиції. З точки зору Європи це ― гарантії незалежності суддів. І Європа вважає, що це абсолютно правильно. Але у нас же головна проблема пов’язане не з цим»,― сказав він.
За словами політолога, влада може впливати на суди не тільки через процедуру призначення. А є і інші впливи на суддів. «У нас найбільша проблема судової системи, та й не тільки судової, а взагалі в суспільстві ― корупція. Це тотальна проблема судової системи. От звідки йде вибіркове правосуддя? Це гачок, на якому тримають суддів. Так, він може заробляти на своїй справі і своїй професії додатково, але тоді має і дослухатися до влади. А якщо ні, то його за корупцію прибирають. Ось в чому проблема. А цей закон, що ухвалили, він ніяк її не вирішує»,― сказав Володимир Фесенко.
Також він додав: «Можливо, через деякий час доведеться обмежувати незалежність суддів і проводити серйозну чистку суддівського корпусу. Інакше корупцію там не подолати. І просто законами цю проблему не вирішиш. В Європі це не завжди розуміють».
Зі слів Володимира Фесенка швидкість прийняття єврозаконів пояснюється дуже просто ― їх потрібно ухвалити до початку жовтня, бо від ухвали цих законів залежатиме підписання на Вільнюському саміті наприкінці листопада нової угоди між Україною та ЄС про асоціацію та зону вільної торгівлі.
«Зараз так швидко ухвалюють, бо процедура так швидко відбувається. Ми ж не знаємо, скільки часу готують законопроекти. А якщо довго розглядають, то не факт, що це позитивно впливає на законопроект. От це треба розуміти. Бо коли багато поправок і значна частина цих поправок ухвалюється, це може зруйнувати системність закону. Тому проблема не в тому, швидко розглядається закон чи довго. Це виглядає демократично, але може порушити системність самого закону»,― вважає політолог.
«Питання до якості українських законів взагалі існує. І не тільки в контексті євроінтеграційних законів. На жаль, значна частина, якщо не більшість українських законів мають серйозні вади. Вони деформовані лобістськими інтересами, неякісною роботою, але головне, що вони відображають вади самого нашого суспільства: корупцію, залежність від бізнесових інтересів, використання закону як політичного інструменту. То ж претензії до якості стосуються не тільки євро інтеграційних законів, а взагалі українського законодавства», ― сказав він.
Щодо закону про прокуратуру, який тільки буде розглядатися, Володимир Фесенко додав: «Він тільки-но пройшов експертизу Венеціанської комісії (дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, ― ред.). За оцінками європейських експертів оцінка позитивна. Хоча ми знаємо, що одна річ це ― сам закон, а інша – як він працює».
«Цей закон готувався не за один і не за два дні, і я так розумію, що не тільки Портнов ним займався, а ціла група фахівців. Напрацювання були і раніше, і проекти були. І тут же справа в тому, щоб його підготувати. Тому не завжди можна сказати, що ці документи підготовлені наспіх, що вони абсолютно неякісні. Хоча, думаю, що навколо цього закону буде серйозна боротьба інтересів і прокурорське лобі спробує його знов таки змінити. Пом’якшити з точки зору своїх інтересів. А це теж може вплинути на якість закону»,― сказав політолог.
«Влада розуміє, що для них зараз дуже важливо – проголосувати ці закони, і опозиція це розуміє. Якщо зараз вони (опозиція,― ред.) не підтримають пакет євроінтеграційних законів то відповідальність за зрив підписання угоди з Євросоюзом, буде на опозиції»,― додав Володимир Фесенко.
«На сьогодні ці закони потрібні. Так, вони можуть бути недосконалими або ззовні, або формально вони можуть бути правильними, але на жаль вони діють в нашій деформованій суспільній практиці. Але щоб трансформувати життя під європейські стандарти замало ухвалити закони. Потрібні спецоперації політичні і правові»,― підсумував він.
Нагадаємо, що львівський політолог Юрій Шведа вважає, що єврозакони приймаються в авральному порядку та можуть погіршити ситуацію в Україні.
Додамо, що через невиконання вимог Україна не отримала €170 млн від ЄС.
Спікер Володимир Рибак неодноразово заявляв, що на першому сесійному тижні український парламент ухвалить сім законів, що стосуються євроінтеграційного шляху України. Завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем’янчук заявив, що розгляд законопроектів щодо євроінтеграції України затягується через певні конфлікти у Партії регіонів. Директор ж аналітичного центру «Політика» Ігор Попов раніше заявив, що влада і опозиція об'єднають голоси заради євроінтеграції.
Додамо, що 5 вересня Рада після трьох днів переговорів мобілізувалася і прийняла рішення щодо п'яти законопроектів з евроінтергаціонного пакету, необхідного для підписання Україною асоціації з ЄС.