– За день на планеті три тисячі людей покінчують життя самогубством. За останній рік з життя від самогубств пішов один мільйон людей. На 2020 рік прогнозується півтора мільйона.
Кожних сорок секунд через самогубства на землі стає на одну людину менше. Їх вчиняють від безвиході, коли не можуть протистояти труднощам і проблемам. Однак часто, щоб попередити цей страшний крок, потрібна всього лише дружня розмова, готовність вислухати, зрозуміти, поспівчувати.
Телефон довіри 058 «Ставропігіон» у Львові працює цілодобово ось уже десять років. Про місію, досвід і особливості роботи цієї служби читайте в інтерв'ю ZAXID.NET з її керівником Ольгою Ришковською.
- Як виникла ідея заснування телефону довіри і як його започатковували?
- Ідея заснування телефону довіри з метою попередження самогубств виникла у мене і моїх колег ще у 1988 році. Я бачила, як працює такий багатоканальний телефон довіри у Москві у Всесоюзному інституті суїцидології. Там була створена модель суїцидологічної служби, до якої входив і телефон довіри. Він працював цілодобово, і фахівці - психологи, психотерапевти, психіатри - надавали допомогу людям в кризових станах. Цю ідею ми принесли до Львова, і в 1988 році реалізували її. Відкрили перший телефон довіри, фаховий, професійний при Львівському міському психоневрологічному диспансері. Він досі працює, але у нічний час та у вихідні дні.
Однак ще з тих часів не покидала нас ідея створити цілодобовий телефон довіри, який працюватиме сім днів на тиждень. Наш телефон довіри 058 «Ставропігіон» власне створений за зразком класичних західних волонтерських телефонів довіри.
У середині 90-х ми написали грантовий проект від благочинного фонду «Ставропігіон» у фонд «Відродження» за програмою «Пробудження». За кошти гранту ми придбали номер спецзв'язку 058, дві телефонні лінії, телефони, спікерфони, провели рекламну кампанію і першу науково-практичну навчальну конференцію, де відбулися перші тренінги для наших майбутніх волонтерів. Їх проводили фахівці, що на той час мали великий досвід роботи на таких телефонах.
Почали працювати ми у листопаді 1997 року, а потім подали заявку на вступ до міжнародної організації волонтерських телефонів довіри «Be frienders International». Тому через два роки до нас приїздили її інспектори перевірити, чи дотримуємося ми західних стандартів у своїй роботі. Вони підтвердили нашу фахову роботу, і прийняли нас в «Be frienders International». Ми й досі є її членами. З України до цієї організації, крім нас, входить лише одеський телефон довіри.
- Звідки люди можуть довідатися про Вашу службу?
- Коли ми готувалися до відкриття, то зробили серію рекламних буклетів. Розповсюджуємо їх. Періодично даємо рекламу в ЗМІ. Інформація про телефон довіри 058 є в телефонних довідниках. Окрім цього, після дванадцятої ночі, коли на довідковій службі 09 уже не чергують, там подається перелік «екстрених служб», де ми є також.
- Якими принципами Ви керуєтеся у роботі телефону довіри?
- Наш телефон працює двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень. Ми надаємо допомогу усім, хто звертається. Допомога надається безкоштовно, анонімно і конфіденційно. Діяльність телефону скерована на допомогу в кризових станах будь-якого ступеня важкості, і будь-якої проблематики. Допомога надається незалежно від віку, статі, національної, релігійної, партійної приналежності. Незалежно від проблематики.
Крім цього, засади такі: ми не маємо права оцінювати, або моралізувати, або нав'язувати своє бачення чи свій світогляд. Ми маємо вислухати абонента, постаратися його зрозуміти, прийняти, і з ним разом спромогтися знайти способи виходу з тієї кризової ситуації.
- Якими сучасними психологічними, психотерапевтичними концепціями зумовлені такі стандарти роботи телефонів довіри?
- Основне, якщо говоримо про такі служби, те, що тут працюють волонтери. Коли хтось дзвонить, не треба, щоб на другому кінці дроту був дуже мудрий психолог, психотерапевт чи психіатр. Основне для людини, що її чують, що їй хочуть допомогти. І навіть те, що її почують, вислухають і скажуть: «Так, я розумію. Давай подумаємо, що ми можемо з цим зробити», їй допомагає. Для цього потрібен не фахівець, а людина, в якої засадничо є бажання допомогти іншій людині.
Проте якщо говорити про методи, які ми використовуємо, то, в першу чергу, слід згадати так званий метод «активного вислуховування». Людина дзвонить в стані розпачу або в стані сильної емоційної напруги, і завдання волонтера зуміти почути, вислухати і дати можливість виговоритися цій людині. Якщо людина виговориться - в неї камінь з душі впаде. І це дуже важливо.
Також консультування через телефони довіри є клієнтоцентрованим, або абонентоцентрованим. Це роджеріанський психотерапевтичний підхід до надання допомоги пацієнту. Консультування, скероване на інтереси клієнта, абонента.
Крім того, консультації кризових станів можна порівнювати з кризовою інтервенцією, або короткофокусною терапією. Консультування завжди перетинається із різними психотерапевтичними методиками.
Використовуємо методи консультування, які застосовують у системному підході, зокрема, у системній сімейній терапії, де консультуючи одного, маєш на увазі всю сім'ю, або всю систему, до якої клієнт належить.
- Як волонтери налагоджують контакт у перші хвилини розмови?
- Насправді, ці перші хвилин найважливіші. Коли йде дзвінок - перша фраза волонтера: «Телефон довіри. Слухаю Вас». Звичайно, передбачається, що у волонтера має бути відповідний нерізкий, приємний тембр голосу, відповідне налаштування, відчуття, мова. Ми намагаємося розмовляти на мові абонента.
Важливе встановлення першого контакту. Абонент і той, хто його консультує, мають бути рівними, як друзі, і мають відчувати один одного. Абонент має відчувати, що його слухають з добрим почуттям, приймають і не осуджують. Він повинен знати, що може звернутися з будь-якою проблемою, і його ніхто не осудить за те, що відбулося з ним. Йому не скажуть: «Що, ти не розумієш, що вчинив недобре?» Тут важливо не доходити до оцінок, особливо моральних. Усього цього волонтерів вчать на підготовчих курсах.
- Як перетворити «мовчазний» дзвінок у розмову?
- О, це мистецтво. За мовчазними дзвінками може стояти багато що. Хтось може бавитися, а може бути й дуже серйозний дзвінок, коли людині дуже важко почати розмову. Саме тут проявляються уміння консультанта - наскільки він зможе, наскільки йому вистачить терпіння, щоб послухати, помовчати разом.
Потрібно запитати: «Що б Ви хотіли мені сказати?», і витримати паузу. Під час мовчання треба спробувати знайти ту тему, яка є важлива для абонента, на яку він відгукнеться. Можна спитати: «Може хочете помовчати?», і в часі тієї мовчанки спробувати ненав'язливо спитати, чи готовий абонент говорити.
Часом розговорити вдається, а часом - ні. Дзвінки бувають дуже різні. І гарантувати, що все пройде успішно, не можна.
- Хто здебільшого дзвонить на телефон довіри? Який характер дзвінків?
- Найбільше телефонує молодь віком від 17 до 30. Можна пояснити й по-іншому. До обіду дзвонять ті, хто вдома до обіду. Це, наприклад, молоді мами. Після обіду - діти, які прийшли зі школи, батьки яких ще не прийшли з роботи. Надвечір починаються дзвінки з приводу серйозних екзистенційних проблем. Уночі здебільшого телефонують дорослі люди, і навіть бабусі й дідусі, які залишилися самі, або не можуть спати.
Щодо проблем, із якими звертаються, то найбільше - це проблеми інтерперсональних стосунків. Уже за ними йдуть проблеми узалежнень - алкогольних, наркотичних, ігрових; проблеми насилля - насилля в родині, насилля сексуального характеру, насилля над дорослими, жінками, дітьми. Також надходять дзвінки суїцидальні. Однак їх невеликий відсоток. Ми проаналізували звернення і зрозуміли, що відсоток суїцидальних звернень за останній рік зменшився, у порівнянні із попередніми.
Проте навіть 20-30 дзвінків із питанням життя і смерті, з суїцидальними тенденціями на місяць, є великою кількістю. Перемножте на 12 місяців - отримаєте колосальну цифру. Якщо цим людям можна допомогти, то це велика робота.
Взагалі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожних сорок секунд на Землі одна людина покінчує життя самогубством. За день на планеті три тисячі людей покінчують життя самогубством. За останній рік з життя від самогубств пішов один мільйон людей. На 2020 рік прогнозується півтора мільйона.
В Україні ці показники коливаються від 7-8% на 100 тисяч населення у західних регіонах до 30-38% на Сході і Півдні України. Думаю, що наш відносно низький відсоток самогубств пов'язаний із тим, що на Західній Україні більше збереглася релігійність, традиції, сім'ї, ніж на Сході. У нас краща ситуація, але це не звільняє нас від відповідальності. Треба спромогтися попередити самогубства, якщо можливо це зробити. Людина не повинна йти з життя, якщо в неї щось сталося, адже життя є найціннішим.
- Як консультуються такі звернення?
- Такі дзвінки надходять від людей найрізноманітнішого віку: від дуже молоденьких, і від немолодих. Це та тема, з якою завжди треба бути дуже обережним і дуже уважним, щоб не викликати вовка з лісу. Абонента потрібно налаштувати на оптимізм, на життя. Потрібно показати у розмові цінність життя, цінність стосунків, родини, цінність добрих внутрішніх почувань. І вони тоді можуть переважити, й дати можливість людині побачити інший вихід, ніж той, що «я не можу і не хочу жити».
- Чи не було випадків, що людина, якій допомогли, почала працювати на телефоні довіри?
- Були такі випадки, і є. Люди працюють. Це давно відомо, що добрим психотерапевтом може стає той, хто впорався зі своїми проблемами, і готовий допомагати іншим.