Минулого тижня мер Львова Андрій Садовий оголосив про свою участь у президентських виборах. Зважаючи на його активні поїздки Україною впродовж останніх кількох місяців, таке рішення навряд чи стало несподіваним для політичних аналітиків. Натомість більше здивувала його заява, зроблена наступного дня: що теперішня його каденція на посаді мера Львова буде останньою.
Сьогодні Андрій Садовий – у студії ZAXID.NET LIVE.
Доброго вечора, пане Андрію.
Дай, Боже, здоров’я – добрий вечір.
Пропоную нагадати насамперед нашим глядачам коротко заяви, які ви зробили минулого тижня. Прошу.
***
Андрій Садовий: «Так, я готовий подавати свою кандидатуру на посаду президента України. Моя задача – повернути вашу віру в Україну».
Андрій Садовий: «Не можна, по-перше, бути вічно мером Львова. Це неможливо, тому що треба, щоб інші підходили. В мене була чітка мета – збудувати місто, в якому хочеться жити. Я сьогодні прекрасно розумію, що це можна зреалізувати в повному об’ємі – і збудувати країну, в якій хочеться жити. Я йду будувати цю країну.
Ведучий: Тобто ви йдете зі Львова? Це ваша остання каденція мера Львова? Я оце маю на увазі.
– Однозначно.
– Ви не будете балотуватися на мера Львова на наступних виборах?
– Таких намірів сьогодні не маю».
***
Отже, давайте почнемо з президентської складової. Оцю заяву про участь у президентських виборах ви зробили на зустрічі з молоддю. І така досить нечисленна зустріч – там кілька десятків хлопців та дівчат, яких тепер прийнято називати хіпстерами, у модному львівському коворкінгу… Це була продумана чи спонтанна заява перед такою аудиторією?
У принципі, в мене була зустріч з організаторами «Молодіжного форуму», який ми провели у Львові (і дуже класно провели). Я їм хотів подякувати. І під час цієї зустрічі один з учасників задав пряме запитання. І, маючи повагу до молодих людей, на пряме запитання я дав пряму відповідь.
Вас часто питали про це – за останні кілька років неодноразово питали про вашу участь у президентських виборах. Ви не відповідали.
Ви знаєте, от щось всередині йокнуло, і я сказав: «Так, вперед, поїхали».
Раніше ви говорили, що рішення про висунення кандидата в президенти буде прийнято на партійному з’їзді «Самопомочі». З’їзду ще не було, але ви про це заявили.
Виборча компанія юридично розпочнеться з третього січня – і тоді, безперечно, буде з’їзд партії, будуть всі формальності виконані. Сьогодні я дав чіткий посил усім громадянам України, що я йду на посаду президента – будь ласка, ось я такий є, критикуйте, обговорюйте, дебатуйте. Я звик робити все публічно.
Чому ви впевнені, що партійний з’їзд «Самопомочі» підтримає вашу кандидатуру?
Це насправді моя відповідь на пропозицію від партії. Тому що це питання обговорювалося не раз – ми мали велике розширене засідання і політради, і проводу партії. І я дякую колегам за підтримку і за довіру.
Ну, але все ж це не з’їзд, це обмежене коло партійних соратників, я так розумію, політрада.
Ви знаєте, мені важливо об’єднати всі політичні середовища. І «Самопоміч» є дуже важливою, але не єдиною партією, на підтримку якої я розраховую. Важливо, щоби всі люди, які готові до змін, які хочуть жити в успішній країні, були разом.
Тому що ми на сьогоднішній день маємо дуже багато розмов про то, яка країна є успішна, але мільйон людей в минулому році виїхали з України – це, до речі, слова міністра закордонних справ, і це є вердикт. А я би хотів, щоби люди, навпаки, приїжджали, верталися, щоби тут вони бачили своє майбутнє. І я хочу його будувати тут.
Наступного ж дня після того, як ви заявили про свою участь в президентських виборах, по всій Україні з’явилися білборди, зовнішня реклама вже з вашими виборчими гаслами. Тобто я так розумію, що це все було скоординовано – ця ваша заява з діями рекламників, штабу і так далі. Так?
Білборди були виготовлені буквально за три дні.
Ну, але, як мінімум, до цієї заяви ще?
Ні – зі мною погодили цей текст, який буде на борді. Він викликає певні дискусії – але це є наступ: наступ на корупцію, наступ на хамство і наступ на байдужість.
Тобто «наступний» – це «наступ»? Це не «наступний президент»?
Ну, кожен сприймає, як вважає за потрібне. Але це є наступ – і це є перемога. Тому що якщо ти йдеш [у наступ], тоді ти перемагаєш.
Досить багато кандидатів уже заявили про свою участь, ще більше не заявило. Ви якось можете окреслити, хто ваші основні конкуренти на цих виборах?
Зневіра.
Це загальні слова. Я маю на увазі по персоналіях.
Ви знаєте, я до персоналій маю спокійне відношення. 99% усіх тих людей, які будуть оголошувати свої наміри, – вони всі давно є відомі, вони в українському політикумі останні 20 років працювали на різних посадах. І ми бачили, що вони робили і як вони робили. Тому я не хочу тратити час і робити їм лишню рекламу.
Як ви відреагували на схожу на вашу заяву мера Глухова Мішеля Терещенка?
Я з ним мав розмову перед тим.
Перед цією заявою?
Так. Він зі мною спілкувався, тому що в нього склалася критична ситуація в місті – практично він не має можливості більше продовжувати працювати, тому що сили, які підтримують Деркача, які підтримувані сьогоднішньою владою державною, фактично дискредитують його, створюють йому дуже багато проблем.
І мені боляче, що потенціал такої відомої людини не використовується. Я розумію його емоції. Але я, чесно кажучи, чисто по-людськи завжди його підтримував і буду підтримувати.
В цій розмові ви йому радили висуватися на президента?
Ні, я просив його все-таки далі лишатися працювати міським головою. І я розумію, що він має якісь там багатоходові плани – але це ви краще його самі спитайте.
Вже цього тижня ви (принаймні, партія «Самопоміч») оголосили про об’єднання з «Демократичним Альянсом» – з тим, що ви будете узгодженим кандидатом від цих двох сил. Це така відповідь на заклики чи бажання громадськості до об’єднання умовно прогресивних кандидатів?
Ви знаєте, «ДемАльянс» – унікальна партія, тому що там немає людей з 1990-х, і там немає людей, які себе дискредитували, будучи у владі до 2014 року. Тому коли вони зробили пропозицію до більш тісного союзу і запропонували підтримку мені – я був, чесно кажучи, приємно збентежений. Тому що коли молоді люди до тебе приходять і пропонують такі серйозні речі… Я сказав: «О’кей, тоді ми разом».
Ми достатньо швидко підготували саму угоду про союз, ми її публічно підписали в Києві. І це є дуже хороший фундамент для подальшого об’єднання з мудрими, тверезомислячими людьми – тому що для побудови успішної країни треба дуже багато людей. Але головне – щоби це були люди чесні і фахові.
У чому це подальше об’єднання полягатиме? Ви ведете якісь переговори чи будете чекати, коли наступна партія прийде і попросить?
Ні, безперечно, ми маємо дуже велике коло спілкувань з різними людьми. Може, ви захочете, наприклад, доєднатися. Ми відкриті до спілкування.
Я журналіст.
Ви знаєте, багато журналістів поміняли свій фах, стали політиками.
Не сумніваюся. Але давайте, якщо конкретніше – в числі ваших імовірних союзників (або вас як союзника) називають Гриценка, називають Вакарчука. От із цими ймовірними кандидатами які стосунки?
З Вакарчуком маємо дуже теплі відносини, маємо цілий ряд зустрічей. І я переконаний, що він повинен максимально долучитися до спільної праці, тому що його праця, наприклад, для парламентської кампанії дасть можливість вибудувати більшість не оліграхічну, а чесну більшість, тому що він має хорошу підтримку. І я думаю, що ми з ним можемо мати велике спільне майбутнє.
Ви не обмовилися? Ви сказали «для парламентської кампанії»?
Так.
Але ми зараз говоримо про президентську кампанію.
А я не чув його висловлювань стосовно майбутніх президентських амбіцій.
Чи правильно я розумію – що, ймовірно, він може підтримати вас на парламентських виборах, але про президентські поки що не йдеться?
Ви знаєте, він – думаюча людина, і я буду поважати будь-яке його рішення.
Із Гриценком яка ситуація? Тобто Гриценко – достатньо рейтинговий кандидат. Принаймні в нього рейтинг, який декларують соціологи, він суттєво вищий, ніж ваш. Ви не хочете його підтримувати як кандидата – чи він не готовий поступитися?
По-перше, це я кандидую. Це раз. По-друге, з Гриценком ми мали також розмови стосовно роботи наступного парламенту, і я думаю, що в парламенті його фракція буде присутня і можна буде створювати велику потужну коаліцію – тому що сам президент без підтримки парламенту не зможе багато зробити. А коли є президент, коли є 300 голосів у парламенті – можна достатньо швидко робити зміни, які потрібні в сьогоднішній країні; можна робити технологічну модернізацію нашої країни; можна вибудовувати систему, де повага до закону буде основою, буде повага до гідності людини.
Андрію Івановичу, все ж ви не боїтеся, що участь багатьох, як ви кажете, прогресивних кандидатів, які не мали стосунку до 1990-х і так далі, може закінчитися тим, що в другий тур все одно вийдуть два яскравих представники колишньої влади, теперішньої влади – і Україні все одно доведеться вибирати між цими двома? Натомість зараз йде мова про те, хто проб’ється у другий тур.
Я переконаний, що Садовий буде у другому турі. А стосовно яскравості – подивіться, будь ласка, рівень довіри українських політиків. Ці, про кого ви говорите, які при владі останні двадцять років у різних іпостасях, – вони мають достатньо низький рівень довіри. І я не знаю, що має статися, щоби щось змінилося.
Садовий, Вакарчук, Гриценко – це люди, які, на мою думку, можуть мати багато чого спільного, але має бути певний поступ, має бути динаміка. От ми створили політичний союз, дві політичні сили. Ми відкриті до співпраці, до дискусії, тому що побудова країни – це праця на наступні 10 років.
Ну так. Але в президентських виборах чи в президентській кампанії все дуже просто – ти підтримуєш мене або я підтримую тебе. І яка ще може бути співпраця?
Якщо мене буде підтримувати багато українських політиків, я буду вдячний.
Давайте згадаємо про ваш рейтинг. В 2014-2015 роках ваш умовний президентський рейтинг був достатньо високий – 7-8%. Для українського політикуму це досить високі цифри. Пізніше він впав – скоротився до 3-4%. Як ви маєте намір змінити, підняти цей рейтинг?
Є високий рівень довіри. І важливо цей рейтинг довіри конвертувати у відсотки на виборах.
Яким чином?
Працею. Щоби бути зрозумілим для громадян України, щоби давати чітке бачення розвитку України по кожному напрямі. Працювати.
Ще одне. Працювати на виборчу кампанію… Ви – чинний мер Львова. Чи означає це, що ви на період виборчої кампанії залишите посаду?
На час виборчої кампанії, безперечно, що я буду брати відпустку і буду займатися питаннями виборів. Хоча статус міського голови ніхто з мене ніколи не забере, тому що це статус, який з тобою завжди лишається. І моя відповідальність за місто – вона тільки зростає. Просто я прекрасно розумію, що, обіймаючи посаду президента, зможу зробити для всіх українських міст – і Львова – набагато більше.
Якщо проаналізувати останні три роки моєї роботи – то це постійні проблеми, які ми маємо від центральних органів влади. Це переслідування багатьох наших керівників, це сміттєва блокада, яку місто пережило.
Багато хто каже, що власне всі ці проблеми і зумовлені вашими (зараз вже озвученими) намірами брати участь у виборах президента.
Ви знаєте, я не знаю жодного випадку в світі, де використовувалася технологія сміттєвих блокад цілих міст-мільйонників. Це є аномалія. Такі речі…
Політична боротьба у всьому світі не надто коректна.
Ви знаєте, будь ласка, є Садовий – воюйте проти Садового. Але воювати проти громади – це неправильно, це нечесно.
Андрію Івановичу, скажіть, от нащо було говорити про те, що ви більше не будете балотуватися на мера Львова? До цих виборів ще два роки – в 2020-му мають бути. Все може змінитися.
Тому що мають приходити мудріші, освіченіші, талановитіші. Містом в ХХІ столітті повинні керувати люди ХХІ століття. І моя задача – це зробити чітко і твердо, щоби громада міста мала вибір. Садовий є три каденції – я вже фактично більше 12 років. Я просто сьогодні відчуваю, що якщо не перейду на вищий рівень і не буду працювати для країни – ми можемо втратити то, що ми маємо тут у Львові. Не можна цього допустити.
Дивіться, ви ж достатньо молодий чоловік – вам щойно 50 років. А ви не думаєте, що якщо не виграєте вибори президента (припускаємо) і не будете балотуватися в мери – то чим займатися будете?
По-перше, я виграю вибори – це є раз. По-друге, я готовий на наступні 10 років переїхати до Києва, працювати в Києві. Але на старість вернуся до Львова і буду у Львові.
Але все-таки ваша заява про відмову від мерських виборів… Багато хто звернув увагу, що ви уточнили: «Сьогодні таких намірів не маю». Це можна трактувати як те, що завтра ви, можливо, будете мати такі наміри?
І вчора не мав, і сьогодні не маю, і завтра не буду мати.
Якщо ви не будете брати участь особисто у цих виборах, все одно ваша думка є важливою для багатьох львів’ян, судячи з результатів виборів у місті. Ви думали про то, хто може стати вашим наступником на цій посаді?
Звичайно.
Можете назвати прізвище?
Звичайно, що ні. Мені важливо, щоби громада мала якісного міського голову. Я для цього буду робити все можливе – це моя відповідальність. Тому що ця робота і ця команда, яка сьогодні працює, – вона дуже якісно працює. Тому важливо дати більше динаміки, більше драйву, щоби Львів був на ще вищих орбітах. Але без модернізації ситуації в країні це буде зробити неможливо.
Можливо, ви можете назвати кілька прізвищ? Я припускаю, що це відома вже публічна особа, про кого ви говорите. Принаймні кілька прізвищ, щоби можна було розуміти напрям, хід ваших думок – хто це має бути? Це молоді технократи, це мають бути філософи?
Приймати рішення буде громада міста Львова.
Звичайно, без сумніву.
Тільки громада прийме рішення. Звичайно, що я свої пропозиції буду робити – і буду дуже активний у цьому лобізмі. Але сьогодні це не на часі – озвучувати прізвища.
На попередніх виборах в місті ваш основний конкурент, Руслан Кошулинський зі «Свободи», набрав майже 37% голосів у другому турі. Я переконаний, що він буде знову балотуватися. Ви готові віддати «свободівцям» місто?
У першому турі він взяв порядку 10%.
Більше 14%.
Ну, плюс-мінус 10%. Я думаю, що такий самий відсоток буде мати. Напевно, буде багато кандидатів. Як правило, це люди давно відомі всім, які давно хотіли б обійняти цю посаду. Але мудрість львів’ян завжди є чіткою і прогнозованою. Я вірю у Львів, я вірю в львів’ян – і я вірю, що ми будемо мати дуже якісне майбутнє.
Львів’яни вибирали різних мерів – добрих, поганих. Про що ми говоримо?
Чекайте, мені гріх нарікати. Три рази львів’яни повірили мені, в ті ідеї, які я озвучив, і дали мені працювати.
Попередніх мерів ви критикували. Очевидно, це був не дуже добрий вибір громади.
Ви знаєте, я не критикував, будучи міським головою Львова, жодного зі своїх попередників.
Коли ви кандидатом були…
І я ніколи цього робити не буду. Тому що кожен робив те, що міг в той час. Коли я кандидував, в мене були дебати – але це були відкриті публічні дебати.
Зрозуміло. Отже, ви все-таки не готові озвучити ім’я свого ймовірного наступника?
Не на часі, не на часі.
На жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в ефірі програми ZAXID.NET LIVE був міський голова Львова Андрій Садовий. Мене звати Олег Онисько, побачимось через тиждень.