Перші львівські рогатки – своєрідні міські кордони, пропускні та митні пункти – з’явилися наприкінці XVIII століття ще за Австрії, після демонтажу міського муру. На рогатках, облаштованих шлагбаумами та мобільними частоколами, солдати стягали мито з селян, які везли до Львова продукти на ринки, пильнували за тим, хто в’їжджає до міста і хто його полишає.
Свого часу у Львові діяли вісім рогаток. «Фотографії старого Львова» розповідають про Личаківську, яка стояла на сторожі східного міського кордону, найбільш небезпечного.
Личаківська вулиця, яка до XVI століття називалася Глинянською, у XVIII столітті була однією з головних артерій міста. Нею пролягала цісарська дорога на Золочів, яка далі розгалужувалася на Броди (далі – на Волинь і до російського кордону) та на Тернопіль (звідти через Чортків на Поділля і до Чорного моря.
Ця дільниця завжди була особливою. Упродовж ХVIII-ХІХ століть мешканці Личакова займалися переробкою зерна на муку і крупу: звідси й назви двох бічних вулиць – Мучна та Круп’ярська. Восени личаківці йшли до міста квасити капусту, наймаючись до окремих господинь.
Також Личаків давав значну кількість візників для міста. Взимку вони працювали на санях, влітку – на возах, тому поява першого трамвая на дільниці не викликала бурхливого ентузіазму: одного разу на водія трамвая напали жінки та закидали його помідорами і яйцями.
Через стратегічну важливість напрямку та близькість львівського середмістя, Личаківська вулиця була свідком багатьох історичних подій. У 1648 році по ній ішли полки Богдана Хмельницького, у вересні 1914 вступали до Львова війська 42-ї дивізії російської армії, а у 1941 році вулиця стала артерією подальшого бліцкригу на схід.
Там, де закінчується підйом і вулиця стає рівною, віддавна була розташована Личаківська рогатка, також відома як Бродівська та Винниківська. Напередодні Першої світової війни у цьому місці облаштували трамвайний роз’їзд. Разом із Жовківською Личаківська рогатка була однією з найвідоміших та найважливіших у місті, оскільки нею переважно до Львова прибували заморські купці.
Із початком ХХ сторіччя Личаківську рогатку перенесли до меж нинішньої вулиці Пасічної. Її штат урядував у будинку при Личаківській, 148. Навпроти приблизно у 1910 році збудували триповерховий будинок під №179 з готичною вежею, у якому зараз розміщено початкову школу. Біля цього будинку 3 вересня 1914 року віце-президент Львова Тадеуш Рутовський вручав символічні ключі від міста російському генералові Роде.
Значення львівських рогаток, і в тому числі Личаківської, занепадає після Першої світової війни. Вони перетворюються на звичайні історико-географічні орієнтири для мешканців і гостей міста.