Проєкт «Український Свідок» було створено для того, аби фіксувати війну в Україні — такою, яка вона є. 25 серпня проєкту виповнюється півроку, але відеоматеріали, які було створено за цей час, залишаться з українцями назавжди.
25 лютого я, засновник проєкту Віталій Дейнега, подзвонив Сергію Мельничуку, який згодом став шеф-редактором, і сказав: треба фіксувати те, що відбувається в країні. За короткий час була зібрана команда операторів, монтажерів і журналістів. Так з’явився проєкт «Українький Свідок». За півроку на його Youtube-каналі було опубліковано близько 250 відеоматеріалів. Проєкт опублікував емоційне відео із підсумками своєї роботи за півроку.
Зокрема за перші 6 місяців війни проєкт зафіксував:
- Ірпінь після деокупації міста. Сюжет вийшов тоді, коли Україна потребувала крупнокаліберної зброї. Згодом сюжет опинився у всіх медіа Сполучених Штатів — в той час в США сумнівались, чи варто давати нам зброю. Після того, як країна побачила військові злочини рф в Ірпені, постачання зброї пришвидшилось;
- Руйнування, завдані військами рф на сході України: Бахмут, Слов’янськ, Северодонецьк, Барвінкове і Мар’їнка, яку просто зрівняли з землею;
- Евакуацію з Київщини, яка назавжди залишиться з нами;
- Свідчення жителів села Ягідне на Чернігівщині, де 138 людей місяць жили в підвалі на 90 кв.м.;
- Новоселівку на Чернігівщині, знищену окупантами;
- Історію працівника ритуальної служби з Бучі. Хлопцеві всього 24 роки;
- Евакуацію потягом людей з інвалідністю з Покровська;
- Поїздку в Чорнобиль: «Український Свідок» був першою знімальною групою, яка потрапила сюди після того, як росіяни залишили зону відчуження.
«Український Свідок» існує на волонтерських засадах: він фінансується в основному за рахунок друзів проєкту і за мій особистий рахунок. Наші друзі розкидані по всьому світі.
Ми генеруємо контент постійно. Таким чином, намагаємось підтримати присутність України в світовому інфополі. Адже чим більше нас на порядку денному, тим більше зброї нам постачають західні партнери. І відповідно тим швидше ми наближаємось до перемоги.
Але важливо не тільки це. Важливо те, що матеріали, створені проєктом, є правдивими і неупередженими. Можливо, десятиліття потому їх подивляться наші діти і побачать якою насправді була ця війна.
В успішному запуску проєкту і його подальшому розвитку неабияку роль зіграли:
- журналіст Євген Назаренко;
- оператори брати Стародубцеви — Антон і Олексій;
- редакторка Юлія Галушка;
- волонтерка-операторка Наталя Кравчук;
- журналіст Едуард Крижанівський;
- виконавча директорка проєкту Ольга Семенова;
- співзасновниця проєкту Ольга Бузунова.
Також «Український Свідок» хоче подякувати:
- Олександру Махову, який консультував проєкт. Чоловік загинув 4 травня під Ізюмом;
- Максу Левіну, який надавав фотоматеріали. Батько 4 дітей, який загинув в березні під Києвом;
- Олесю Навроцькому, який зазнав поранення, коли знімав матеріали для проєкту. Він досі знаходиться на реабілітації.