Долати висоту та не обпалити крил 17 рік поспіль намагається львівський легкоатлет Дмитро Демянюк. Про перші перемоги та поразки, розчарування та щасливі емоції - у нашій новій рубриці "Народжені перемагати".
Життя, яке складається із щоденних напружених тренувань, перельотів та змагань. Стрибки у висоту - це його шлях до успіху. В цьому певен син чемпіона радянського Союзу Олексія Дем'янюка.
Свого часу цей легкоатлет підкорив висоту 2 м 33 см - і це був один з найкращих результатів у світі.
Наслідувати батька Дмитра не змушували.
Однак гени таки взяли своє.
У 10 років хлопець прийшов на перше тренування до Валерія Лебедюка.
Спочатку підкорювати спортивні вершини було легко.
Незалежний, безпосередній та цілеспрямований, він поступово підкорював вершину за вершиною.
Подолавши планку 2 метри, Дмитро Демянюк націлився здобути олімпійське золото.
З того часу почалася втричі напруженіша робота.
Одночасно далися взнаки і старі травми, і нервове перенапруження.
Однак надійне плече друга, психолога, партнера, хресного батька або ж просто шефа Валерія Лебедюка завжди було поруч. Вже 16 років вони одна команда, яка працює лише на результат.
Він не шкодує, що обрав саме такий шлях.
Відчуває: є ще сили, аби реалізувати себе.
Тепер Дмитро Дем'янюк переконаний: Бог любить трійцю.
І на наступній Олімпіаді гімн України залунає для нього, його батьків та шефа.