Хоча студія «Blue Sky» існує з 1987 року, пересічний глядач дізнався про неї 2002-го, разом із виходом чудового мультфільму «Льодовиковий період». Зрозуміло, що всяке успішне у світі кіно отримує продовження, тож 2006 року нас порадували другою частиною, і ось надійшла черга третьої. Згідно із традицією, триквел масштабніший, масовіший і насиченіший. А от довідатися, що він справді вартий уваги, було несподівано.
Перші п'ятнадцять хвилин на екрані щось блимає, а глядач намагається вхопити суть - у таборі звірів панує безпросвітня депресія, що часом переходить в істерику. Мамонти Менні та Еллі очікують на народження дитинчати і, сприймаючи кожен поштовх дитини за перейми, Менні в усій повноті ілюструє цей вид чоловічого неврозу. Лінивець Сід, судячи з усього, здобув материнський інстинкт і намагається його реалізувати, вкравши і плекаючи кілька динозаврових яєць. Шаблезубий тигр Дієґо переживає через втрату своєї хижацької ідентичності - чим вам не міркування стосовно ролі чоловіка у світі всепереможного фемінізму. Навіть щуробілка Скрет відволікається від свого жолудя, знаходить собі пару і випадково відкриває прохід у світ динозаврів. Ще є опоссуми, двоє екзальтованих холериків. Маховик оповіді набирає обертів, коли Сід через висиджених динозавриків втрапляє у халепу, а компанія рушає його витягати з динозаврових джунґлів. Це зайвий раз доводить, що пригоди здатні побороти будь-які проблеми.
Дякувати сценаристам, що не відправили персонажів у космос. У першій частині, якщо пригадуєте, фігурували печерні люди і зберігалася хоч якась подоба відповідності історичним реаліям. Тут же пластилін упевнено переміг плейстоцен. Дітям доведеться пояснити, що ані люди, ані мамонти з динозаврами сусідами не були. Між тим, темп розповіді і її насиченість така, що замислюватися не хочеться. Якщо пригода - то найзахопливіша, якщо динозаври - то всі найбільші, якщо небезпека, то смертельна. Друзі встигають надихатися звеселяючого газу, відбитися від зграї хижаків, поплавати на лаві і прийняти пологи. А завдяки одвічним пригодам жолудя знаходиться час і на перепочинок від драйву.
У цей вінегрет із Конан Дойля, Джека Горобця (у фільмі знайшлося місце і для мужнього мисливця на динозаврів ласиці Бака), Діснейленду і попередніх «Льодовикових періодів» творці «Ери Динозаврів» не забули додати і гумору. Жарти, скетчі, алюзії і стьоб стирчать із кожної сцени. Тільки цього разу гумор періодично виходить за межі фолу і того, що ви б схотіли показати своїм дітям. Слово «сексуальний» і жести, які його ілюструють на екрані присутні, лінивець намагається подоїти самця яка, а щуробілки самими поцілунками не обмежуються. Відсміявшись, доводиться визнати, що комічну лінію автори таки перечавили, і варто було б часом відходити від тактики «сміх заради сміху».
Цитата:
- О, це хлопчик!
- Ні. Це - хвіст. І це дівчинка.
Мабуть, зайвим є казати, що вся ця екранна феєрія вирує барвами, 3D-ефектами і приголомшливим звуком. Зазвичай публіці цього достатньо, тож не дивно, що фільм уже більше ніж вдвічі окупив свій 90-мільйонний бюджет і заробив строкаті оцінки критиків. Немало для історії про важливість родинних цінностей і поліпшення демографічної ситуації.
Рейтинг IMDB: 7,5 з 10 (3012 голосів)
Жанр: анімаційна пригодницька комедія
Режисери: Карлос Салдана, Майк Трумеєр
У ролях: Шон Вільям Скот, Джон Леґвізамо, Саймон Пеґ, Квін Латіфа, Деніс Лірі