Акебія, або шоколадна ліана, – рослина зі Східної Азії, яка поки що залишається маловідомою в Україні. Проте ті садівники, кому вдалося з нею потоваришувати, зазвичай стають її щирими прихильниками. І причин для цього більш ніж достатньо. Детальніше про шоколадну квітку пише Ukr.Media.
Чим акебія підкорює з першого погляду
Ця ліана легко виконує декоративну роль живої огорожі. Вона впевнено обвиває паркани, перголи й будь-які опори, поступово розростаючись у довжину. Дорослі рослини здатні сягати до 10–12 метрів, хоча в наших умовах частіше обмежуються 5–6 метрами, однаково добре ростучи як вгору, так і вшир.
Молоді пагони мають зеленувато-рожевий відтінок, з віком темніють і стають пурпуровими або коричневими, залишаючись гладкими на дотик. У регіонах з м’яким кліматом акебія навіть зберігає листя взимку, а загалом вважається досить морозостійкою і невибагливою.
Навесні, з квітня до травня, а іноді й на початку літа, ліана вкривається китицями пурпурових квітів. Суцвіття мають цікаву будову: ближче до основи розташовані більші маточкові квітки, а вище – дрібніші тичинкові. І всі вони виділяють характерний солодкий аромат шоколаду, за який рослина й отримала свою популярну назву.
Плоди, які можна їсти
За сприятливих умов акебія не лише цвіте, а й плодоносить. Для цього в саду потрібно мати щонайменше дві різні рослини, адже ліані необхідне перехресне запилення.
Плоди за формою нагадують невеликі огірки з фіолетово-синюватою шкіркою. У міру дозрівання вони стають яскравішими й розкриваються вздовж, демонструючи соковиту серединку з желеподібним насінням. Саме м’якуш вважається справжнім делікатесом – його їдять свіжим, просто вичерпуючи ложкою.
Шкірка плодів має легку гіркоту, але й вона має застосування. Її фарширують різними начинками та запікають, отримуючи незвичну страву, у якій солодка серцевина поєднується з насиченими смаками основної страви.
Як акебію використовують у кухні та побуті
У країнах Східної Азії акебію цінують не лише за декоративність. Навесні в їжу йдуть молоді пагони та бруньки, які додають у салати. Насіння підсмажують і використовують як приправу, а з листя готують настої, схожі на чай.
Такі напої вважають корисними, їх традиційно застосовують як протизапальні та сечогінні засоби, а іноді просто п’ють для бадьорості. Старі, здерев’янілі стебла вже не їдять, зате використовують у плетінні кошиків та інших побутових речей.
Умови вирощування в саду
Щоб акебія щедро цвіла, їй потрібне сонячне місце. У південних регіонах підійде і легка півтінь, але повна тінь призведе до активного росту листя без рясного цвітіння. Рослину варто захищати від сильних протягів і не забувати про регулярний полив без застою води.
Найпростіший спосіб розмноження – живцювання. Насіння проростає повільно і нерівномірно, тоді як живці легко вкорінюються і швидко дають нові пагони.
Восени бажано видаляти сухі та пошкоджені стебла. Молоді рослини на зиму краще ретельно вкривати, тоді як доросла ліана здатна витримувати морози до –20 °C. Навіть якщо кінчики пагонів підмерзнуть, навесні акебія швидко відновлюється.