Фахівці Штабу порятунку спадщини впродовж півроку обстежували понад 400 пошкоджених війною пам’яток культури. На основі зібраних даних створили інформаційну систему моніторингу спадщини. 27 квітня її представлять у Львові.
Міністерство культури та інформаційної політики наводить 556 епізодів ушкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини і культурних установ. Але це лише офіційно підтверджені випадки.
«Музеї, бібліотеки, сакральні споруди, історичні будівлі не становлять жодної воєнної загрози, проте саме вони часто стають мішенями ворожих обстрілів, бо є носіями історичної та культурної пам’яті, яку так прагнуть стерти загарбники. Фіксація, верифікація та збір інформації про рівень пошкоджень — це важливі кроки до відновлення пам’ятки чи меморіалізації у випадку повного руйнування, а також до відновлення справедливості та притягнення до відповідальності винних», – зазначають у Штабі.
Мультидисциплінарні команди експертів провели експедиції Чернігівською, Сумською, Київською та Харківською областями, щоб зафіксувати шкоду, завдану українській культурній спадщині внаслідок російського вторгнення. Серед зібраної інформації — фотофіксація пошкоджень, документування за методикою ICCROM (Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей), свідчення очевидців, аерофотозйомка, 3D-моделі, фіксація доказів злочинів проти культури за методикою SCRI, зібрані безпосередньо на місцях розташування пам’яток.
Зібрана інформація є не лише доказовою базою для справ Міжнародного кримінального суду, а й корисною для відновлювальних проектів.
Презентація відбудеться 27 квітня у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи (Львів, вул. Богомольця, 6). У конференції візьмуть участь представники пам’яткоохоронних ініціатив, професійних середовищ, архітекторів, реставраторів, влади, громад, де розташовані пошкоджені пам’ятки. Результати цих напрацювань після презентації будуть доступні для зацікавлених, для отримання матеріалів треба зареєструватися.
«Наш найперший внесок у цю важливу працю – результати "з поля", де руйнування перевірені й документовані наживо. Ми створили інформаційну систему, де впорядковуємо і зберігаємо дані за відсутності офіційних машиночитних реєстрів спадщини, невпорядкованості й дублювання даних. Важливо відкривати той культурний спадок, який тоталітарний режим ховав від нас, робити його доступним українцям», – зазначив Василь Рожко, співзасновник Штабу порятунку спадщини HERI, голова ГО «Тустань».
У Львові представлять результати з експедицій Київської, Чернігівської та Сумської областей. Згодом у Києві — з фокусом на пограбовані музеї, та у Харкові — з фокусом на Forensic Heritage (воєнні злочини у сфері культурної спадщини).