Вища рада правосуддя (ВРП) погодила проект розпорядження Кабміну щодо реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні та запропонувала запустити пілотний проект із застосування штучного інтелекту на базі одного із судів першої інстанції. Про це у середу, 10 лютого, інформує прес-служба ВРП.
Так ВРП відреагувала на звернення з боку уряду щодо розгляду та погодження проекту розпорядження, що стосувався цієї Концепції, яка серед іншого покликана розвивати галузь штучного інтелекту в сфері правосуддя.
Щоб втілити задумане запропоновано створення пілотного проекту на базі суду першої інстанції для розроблення єдиних стандартів обліку судових рішень та інших даних, які формуються під час здійснення правосуддя, для виявлення недобросовісної суддівської практики шляхом аналізу текстів. З огляду на це ВРП ініціювала запуск пілотного проекту у вигляді експерименту на базі одного із судів першої інстанції в частині автоматизованого розгляду системою із застосуванням штучного інтелекту судових справ з розгляду адміністративних правопорушень із формальним складом (правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння).
На думку членів Ради, це дасть змогу напрацювати практичний матеріал з розгляду найбільш поширених малозначних адміністративних правопорушень, а також дасть уявлення про практику застосування норм права, труднощі у їх судовому тлумаченні, помилки та різноманітні заходи щодо їх подолання, а також дасть змогу знизити рівень навантаження суддів.
Деталей впровадження штучного інтелекту в роботу суду у ВРП не озвучили, однак нагадаємо, що Міністерство юстиції України почало використовувати програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту «Касандра», яке аналізує можливість повторного порушення закону злочинцем, восени минулого року.
Чи може штучний інтелект замінити суддю?
Зазначимо, що штучний інтелект в даному випадку становить собою сукупність наук і методів, яка здатна обробляти дані для розробки дуже складних комп'ютерних задач. Передовими користувачами штучного інтелекту в правосудді є суди в США. Там технологію використовують переважно в цивільних і кримінальних справах. Зокрема, дослідники зі Стенфордського університету розробили алгоритм, який асистує судді під час обрання запобіжного заходу для підсудного: тримання під вартою або застава. Розглянувши близько 100 тис. процесуальних документів розробники виявили, що одні судді в 90% випадків дозволяють громадянам виходити під заставу, тоді як інші – тільки в 50%. Натомість, програма дає змогу справедливо оцінити ризики й тримати під вартою значно меншу кількість осіб, не наражаючи на небезпеку громадськість.
У Китаї з 2017 року функціонує онлайн суд у вигляді мобільного додатку головної китайської програми WeChat. Замість приміщення суду – відеочат, замість судді – аватар, за яким працює штучний інтелект. Суд наділений повноваженнями розглядати спори у сфері авторського права, господарські спори в Інтернеті й порушення в сфері електронної комерції.
У європейських судових системах використання алгоритмів штучного інтелекту поки що залишається переважно ініціативою приватного сектору і нечасто інтегрується в державну політику. Зокрема, у Франції введена кримінальна відповідальність за аналіз судової практики, що дозволяє спрогнозувати, яке рішення у справі може винести суддя. Ці поправки до законодавства були прийняті під тиском суддівського корпусу, аргументуючи це тим, що судові рішення використовуються для аналізу моделі поведінки конкретного судді, тим самим порушуючи його особисті права.
Водночас, як повідомляє «Центр демократії та верховенства права», передумовою впровадження технології в Україні є запуск єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Крім того, сьогодні у тестовому режимі функціонує підсистема «Електронний суд», за допомогою якої є можливість самостійно подавати перелік позовів, відслідковувати хід справи, подавати процесуальні документи, оплачувати судовий збір й контролювати надходження позовів проти себе, і всі ці дії провадяться онлайн.
Додамо, що у статті 6 Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплене право розгляду справ незалежним і безстороннім судом. Проте ні в статті 6, ні в коментарях до неї немає прямої заборони використання штучного інтелекту не сказано, що правосуддя здійснюється лише суддею-людиною. Практики Європейського суду з прав людини у світлі порушення статті 6 Конвенції через застосування штучного інтелекту при прийнятті рішення ще не було. Крім того, у 2018 році Європейська комісія з ефективності правосуддя Ради Європи прийняла вагомий міжнародний акт – Етичну хартію по використанню штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі.