Сім цитат із Лекції Свободи Ахтема Сеітаблаєва

14:00, 16 травня 2014

Цього року Лекцію Свободи під час урочистостей із нагоди вручення премії «За поступ у журналістиці» прочитав кримськотатарський актор та режисер Ахтем Сеїтаблаєв, який народився в Узбекистані, але після закінчення школи переїхав до Криму.

Пропонуємо читачам декілька цитат із лекції Сеїтаблаєва, які показують розуміння свободи після тривалого періоду життя під забороною.


Ахтем Сеїтаблаєв читає Лекцію Свободи

  • «Кримські татари вижили, бо кожна дитина знала, що коли вона виросте, то обов’язково повинна повернутися в Крим»
  • «У п’ятому класі я дізнався, що бути кримським татарином – це своєрідне тавро, бо ти належиш до народу якого немає у списках народів Радянського Союзу, бо нас хтось призначив зрадниками»
  • «Моє відчуття Батьківщини пов’язане із запахом лаванди. Тоді я зрозумів, що свобода може пахнути лавандою»
  • «Вирішив спробувати вступити на факультет фізичного виховання. Але не вступив, провалився на першому ж екзамені. Сказали, що я кримський татарин»
  • «Першим завданням на іспиті в акторському училищі було показати вільний політ грача»
  • «Режисерська професія, яка передбачає вільне вивчення життя людини. Предметом вивчення якої передовсім є людина та всі прояви її характеру – пристрасті, конфліктні ситуації, відносини з іншими людьми»
  • «Виявляється, вільно себе можна почувати лише тоді, коли є певні обмеження – чи то фінансові, чи то абсолютно консервативна школа. Потрібна блискуча школа, щоб знати від чого ти відмовляєшся. Недарма ж Пікассо закінчив дві художні академії, щоб потім малювати так, як він малює».


Ахтем Сеїтаблаєв тримає книгу про Папу Івана Павла ІІ, яку йому подарували в кінці Лекції Свободи

Ахтем Сеїтаблаєв народився в Узбекистані. Навчався у класі, де половина дітей мала кримськотатарське походження. Крім того, було 10 поволзьких німців та 15 далекосхідних корейців. І всім їм намагалися нав’язати, що народів, до яких вони належать немає і бути не повинно.

Після закінчення школи у 1989 разом з родиною до Криму. У 1992 році закінчив акторське відділення Кримського культурно-просвітницького училища, у 1999 році – відділення режисури й драматургії Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. З 2005 року працює в трупі Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Додамо, що Лекцію Свободи читають щорічно під час вручення премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці». Її організацією займається Школа журналістики Українського католицького університету, обираючи найбільш актуальну тему та лекторів.

2013 року лекцію прочитала доктор наук, завідувач кафедри історії Києво-Могилянської академії Наталя Яковенко. А премію вручають з 2004 року у травні, до дня народження загиблого 9 квітня 2003 року Олександра Кривенка. Засновником премії є «Капітула Поступу», яку сформували друзі і колеги Кривенка – Орест Друль, Богдан Панкевич, Мирослав Маринович та інші.

Нагадаємо, цьогорічним лауреатом стала журналістка Христина Бердинських – автор соціального проекту «Єлюди – Maidaners», присвяченого портретам простих учасників Євромайдану. У попередні роки премію отримали Сергій Рахманін, Володимир Ар’єв і Наталія Дмитрук, Сергій Лещенко, Вахтанг Кіпіані, Марчін Войцеховський, Олена Притула, Мустафа Найєм, Юлія Мостова та Костянтин Усов.