Львівський національний університет ім. Івана Франка один із найстаріших у Європі. Він налічує багато факультетів і корпусів, окреме приміщення для наукової бібліотеки збудували для нього наприкінці ХІХ ст. Про її історію розповіли у Бюро спадщини.
Проєкт бібліотеки, яка розташована на сучасній вулиці Драгоманова, 5, розробили за рекомендаціями директора бібліотеки університету в Ґраці Вільгельма Гааса, а в 1899 році над ним попрацював архітектор Григорій Пежанський. За побажанням бібліотекарів, площу книгосховища збільшили, а також додали багатшої оздоби фасаду. Книгосховище на 500 тис. томів тримають спеціальні металеві конструкції. Над читальним залом – скляний дах.
Головну читальну залу оздобили розписами Юліан Макаревич та Юліан Буцманюк. Там досі збережені автентичні книжкові шафи. Зала прикрашена стилізованими орнаментами, символічними зображеннями, латинськими та грецькими сентенціями, які нагадували про античні джерела класичного університету. Розписи символізують чотири факультети, з яких Львівський університет розпочинав свою історію.
«Ми бачимо символіку теологічного факультету, що відображає Скинію Завіту, дерево з 12 гілками (12 колін Ізраїлевих – образ Старого Заповіту) та райдугу, як символ заповіту між Богом і людьми, та означення «Логосом» простору пізнання і творення науки. Другим представлено юридичний факультет: орел кидає камінь на змія, що символізує підступ, але водночас викарбуваний на камені фрагмент Цицеронового вислову нагадує правникам про те, що буква закону не повинна здолати його духу. Медичний факультет, з якого постав теперішній медичний університет, символізує чаша з феніксом та саламандрою, тоді як крилатий кінь Пегас символізує філософський факультет», – пояснив директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь.
Стеля читального залу оздоблена наче крилами метелика. Навколо нього промальовані сови-мінерви та крилаті книги. Ці зображення майже під самою стелею частково зруйнувала авіабомба наприкінці 1944 року. Через недбале ставлення радянських реставраторів частина з них втрачена.
«Ці зображення символізують концепцію розуміння цілей університету, які декларував ще Ян Казимир. Він зазначав: “Сова – Мінерва, пролетівши попід хмарами, осіла в гнізді білого орла, для того, щоб вивести нащадків на радість дітям”. Мінерва тут є символом приналежності до класичної та всебічної системи освіти, а політ над хмарами говорить про універсальність та неупередженість науки», – розповідають у Бюро спадщини.
В інтер’єрі зали є також велика металева галерея другого ярусу з симетричними спіральними сходами. Огорожа декорована орнаментальним мотивом стилізованих квітів.
Фото Бюро спадщини