Дві львівських сім'ї добилися через суд права на компенсацію за своїх чоловіків, які загинули на Сході. Тіл їхніх рідних не ідентифікували, тому родичам довелося вимагати визнання їх загиблими. Тепер потерпілим належить від держави 609 тис. грн одноразової матеріальної допомоги.
Син Наталії Нагорної Юрій загинув 11 липня під Зеленопіллям, однак його тіла рідні не отримали й досі. «Як він загинув – бачили його побратими по службі та командир. Як тільки почався обстріл «градами», в палатці, де був Юра, стався вибух. Хлопці встигли вибігти, а Юрі пошкодило голову і лице. Після цього палатка загорілася», – розповіла пані Наталя.
Втомившись оббивати пороги всіх можливих інстанцій, сім’я звернулась до суду, щоб Юрія Нагорного визнали загиблим в зоні АТО. Як розповіла ZAXID.NET адвокат потерпілих Оксана Павліш, уже через місяць суд ухвалив рішення, і це достатньо безпрецедентний випадок, бо зазвичай подібні судові розгляди в Україні затягуються на роки.
«Маємо вже дві справи, за якими є кінцеве рішення суду. Це рішення Шевченківського районного суду Львова і Сихівського. Ситуації загалом дуже схожі. В обох випадках потерпілі не змогли отримати тіл загиблих рідних. У випадку з Юрієм Нагорним тіло зникло, а в іншому випадку – боєць підірвався і останки були дуже понівечені. Щоб претендувати на суттєву одноразову матеріальну компенсацію від держави і низку пільг, родичі мусили звернутись до суду, бо інакше вони ніяк не могли отримати свідоцтва про смерть, адже тіл бійців нема, – пояснила адвокат.
Відтак адвокат зазначила, що загалом суди сприяють у таких справах, бодай тим, що не створюють додаткових перешкод і не затягують розгляд. Зараз правозахисники займаються ще двома такими справами. Одну вже розглядає суд, по іншій тільки готують позов.
Юристи безкоштовно допомагають постраждалим. Для цього на юридичному факультеті Франкового університету спільно з «Народною самообороною» відкрили правову приймальню для учасників АТО. Вона працює з вересня. За цей час допомогли уже кільком сотням постраждалих.
«Ми відкрили приймальню на виклик суспільства, бо до нас почали звертатися і громадські, і волонтерські організації, відзначаючи, що ця ділянка роботи є незакрита. Звернулося вже декілька сотень людей. Питання дуже різні – від елементарних консультацій, як отримати ту чи іншу довідку, як вирішити проблему з непогашеним кредитом і аж до супроводу судових справ», – розповів викладач юрфаку, координатор Центру правової допомоги учасникам АТО та членам їх сімей Сергій Різник.
До роботи приймальні долучилися і студенти, і викладачі, і практикуючі юристи. Перші приймають і обробляють звернення, другі – надають консультації, а треті – ведуть справи в судах. Зокрема, серед студентів, як зазначив Сергій Різник, назбиралося дуже багато охочих. Відібрали лише найкращих. 12 на волонтерських засадах чергують у приймальні, ще шість допомагають за потреби.
«Ми чергуємось, коли не маємо пар, але навіть якщо доводиться пропускати лекції, викладачі ставляться з розумінням і не змушують відпрацьовувати, – розповіла волонтерка Центру Катерина Панасюк. – Коли створювалася приймальня, в мене особисто навіть не виникало запитання, чи пропонувати свою допомогу. Відчуваю обов’язок допомогти цим людям бодай тим мінімальним, чим можу».