Судячи з публічної інформації, конфлікти між різними гілками російської системи влади розпочались ще чотири роки тому. Цю систему вибудовувало КДБ. Її почали формувати ще наприкінці 80-х і завершили на початку 2000-х.
Не Путін є її архітектором, він тільки частина та наконечник. Три частини системи – олігархи, чиновники на високих посадах та силовики – співіснували більш-менш гармонійно, а загострення боротьби за владу призводило тільки до зміни позиції / курсу самої Росії.
30 травня Reuters з посиланням на два джерела повідомив, що від Путіна пішов його радник Валентин Юмашев (зять колишнього президента Росії Бориса Єльцина). За даними джерел, він покинув посаду ще у квітні.
З одного боку – це звичайна новина, яка не несе жодних додаткових змістів та сенсів. Пішов собі радник, то й пішов. Але Юмашев не звичайний радник. Він працював на цій посаді 22 роки. А до того очолював адміністрацію Єльцина. У 2018 році він наголошував, що не покине посаду за власним бажанням.
І саме 2018 року почалися зміни в балансі трьох опор системи влади в Росії, коли Путін знову призначив себе президентом РФ. Тоді ж Юмашев почав ставати більш публічним та постійно нагадував Путіну, хто його привів на високу посаду.
Він дозволяв собі критикувати владу, розповідати про проблеми зі свободою слова та називав російського президента відповідальним за ситуацію в країні. Він чітко дав діагноз російському суспільству, зазначивши, що «незважаючи на все, Путін підходить народу».
За всі висловлювання Юмашеву нічого не було, і це не дивно. Саме він брав на роботу Путіна, він його підвищував та представляв Єльцину, він просував на посаду прем’єр-міністра.
Також Юмашев зізнався, що Путіна для нього знайшов Анатолій Чубайс, який, нагадаємо, в березні залишив посаду спецпредставника президента Росії у зв'язках з міжнародними організаціями для досягнення цілей сталого розвитку і покинув країну.
Дочка Юмашева була одружена з Олегом Дерипаскою, одним із «гаманців Путіна» і російської влади загалом. Розлучились вони (принаймні офіційно) у тому ж 2018 році.
Можна багато писати про звільнення керівників середньої ланки та тішитись втечею до Європи чи України нікому не потрібних менеджерів. Але саме бажання дистанціюватись від Путіна людей, які творили сучасну Росію, є сигналом загострення боротьби за владу та переваги однієї із частин системи, а саме силовиків. Вони залишилися вірними і готові далі підтримувати Путіна. Проте вони тепер частіше помирають.
Система влади, яку формував Юмашев та інші, почала валитись. Три стовпи (олігархи, чиновники на високих посадах та силовики), на яких трималась система влади, вже не такі стійкі. Найгірше, що між ними немає балансу. Найбільше влади та впливу зараз саме в силовиків. А вони, природно, звикли розв'язувати свої проблеми саме силою, без домовленостей та поступок. Тому надіятись на те, що Заходу вдасться дотиснути оточення Путіна і ті його якось приберуть, нейтралізують – не варто. Силовиків можна тільки знищувати. І саме між різними поколіннями силовиків та їхніми дітьми відбувається зараз боротьба за владу і доступ до тіла. Система ще більше себе законсервувала, більше навіть ніж за СРСР.
Такі зміни в системі влади у короткочасній перспективі – це більше жорстоких боїв, обстрілів та неадекватних дій Росії. У довгостроковій перспективі – ми переможемо, бо Росія не потягне боротьбу на стаєрську дистанції. Там є кому вмирати, але все менше тих, хто може організувати саму країну. Їхні максимальні можливості – «Північна Корея-2».