Коли говорять про Сколівський район, то відразу виникають асоціації, що це територія львівських Карпат. Сюди їздять заради походів та гірськолижних баз. Та чи зможе Сколівський район стати Меккою туристів-лижників? Змагатися за таке звання доведеться із популярним прикарпатським Буковелем та Устшиками Дольними, що у Польщі.
У Сколівському районі найбільш відомі два гірськолижні центри: спорткомплекс "Тисовець" та смт Славське. На території району у межах масиву Сколівських Бескидів - Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Найвища точка району - гора Парашка (1268 м).
За словами голови Сколівської РДА Ігоря Свистуна, за рік кількість агроосель у районі зросла удвічі (від 28 до 54).
«У нас розвивається зелений туризм. Цей вид бізнесу у нас є традиційним, ще в період Австро-Угорщини, Польщі тут був край, куди приїжджали відпочивати. У будинку барона Гределя зупинялося чимало приїжджих. Барон розвинув систему надання послуг на території району. Відомі за кордоном були місця у Гребенові, там були родонові ванни, де зустрічали людей зі всієї Європи. Тут відпочивали В.Черчіль, А.Шептицький», - розповів ZAXID.NET Ігор Свистун.
Можливо, з часів Черчіля та Шептицького тут багато змінилося, однак порівняно з тим, як розвиваються привабливі регіони у світі, тут поступу мало: бракує розвиненої інфраструктури.
А рятують цей район привабливі об'єкти для активного чи пасивного відпочинку, зокрема тут є Національний природній парк «Сколівські Бескиди» з водоспадом Кам'янка та іншими не менш цікавими туристичними місцями. До речі, новинкою у цьому парку є «туристичний притулок»: відвідувачі на визначеній території за невелику суму можуть відпочити (є мангали, альтанки, місце для машини та намету). Привабливим є місто-фортеця «Тустань» у с. Уричі. Завдяки співзвучному фестивалю, що там відбувається на початку вересня, більше людей дізналися про ці унікальні скелі. Загалом цікаві об'єкти можна перелічувати через кому: урочище Менчіл, гора Парашка, Тростян, Славське, Сколе, криївка Микольського, гірськолижні бази й комплекси. У планах - відновлення вузькоколійки у с. Коростові та ін.
Питання в іншому: наскільки ці об'єкти відомі широкому загалу, наскільки їх популяризують і чи має цей район достатньо можливостей, аби втримати туриста з будь-якою кишенею?
Наразі агроосель у районі вистачає, - запевняють заступник директора з наукової роботи НПП "Сколівські Бескиди" Василь Приндак та заступник директора Державного історико-культурного заповідника "Тустань" Ігор Лавришин. Тут нема проблем з перенасиченням туристів, окрім того, місцеві мешканці знають, які господарства можуть взяти до себе туристів. «У нас добре розвивається зелений туризм. Ще ми працюємо з агрооселями. Простіше працювати у парі з людьми: у людей ночують, а ми надаємо послуги з відпочинку», - зазначив Василь Приндак.
Та зазвичай сюди їдуть з власними наметами, не орієнтуються на агрооселі чи інший «зелений» прихисток. Подорож із наметом виправдана лише за теплої сухої погоди. Та й узимку цей район має чим потішити.
Гірськолижні курорти
Щороку збільшується кількість лижників в українських Карпатах. Гірськолижні курорти Сколівського району приваблюють гнучкою ціновою пропозицією, однак відлякують розбиті дороги, несправні бугелі, підйомники.
Альтернативою гірськолижному Славському стане комплекс "Плай" у с. Плав'є. Принаймні так стверджує директор гірськолижного курорту "Плай" Семен Баліцький. «Тут добудовується і розвивається відпочинковий комплекс. Ми будуємо критий басейн (40х20м) на 100 осіб, і маленький басейн для дітей; ще будуть оздоровчі сауни, масажні кабінети, боулінг-доріжка, більярд. Загалом "Плай" відрізнятиметься від інших курортів: тут є дерев'яна церква, буде створено цілий музейний комплекс з власне музеєм, карпатською граждою (тут буде кузня, ткацький цех, виготовлятимуть бринзу - вже є вівці); буде готель еліт-класу, фуд-зал (заклад харчування швидкої їжі), ресторанний зал, бенкетний зал, конференц-зал, офісний центр. Це у підніжжі. А на горі, куди підвозить підйомник, також розміститься кафе, де можна буде випити чи з'їсти чогось гарячого. «Плай» стане цікавим для туриста і взимку, і влітку. Ми хочемо відтворити невеличкий хутір, де турист зможе і бринзу зробити, і на конях чи велосипедах покататися - для цього спеціально зроблять відповідні маршрути», - запевнив ZAXID.NET Семен Баліцький.
І хоча на території Сколівського району у «Плаю» немає конкурентів, вони є у сусідніх регіонах, хоча б «Буковель», та й у Польщі. Польські Устшики Дольні стають доволі популярні серед українських лижників. Також є безліч охочих рівнятися до «Буковелю», однак аби розвинути таку інфраструктуру за кілька років, потрібно вкласти чимало коштів, а ще - отримати цілісний великий шмат землі. Таке під силу не кожному районові.
Загалом, за словами Ігоря Свистуна, попри можливість району до розвитку гірськолижних баз-зон-курортів, теперішній їхній стан незадовільний: «Не потребують модернізації підйомники у «Плаї», а решта - тією чи тією мірою потребують модернізації чи заміни. Це близько 20 бугелів-підйомників на території району».
Самих слів про зелений туризм замало
За даними Львівської облдержадміністрації (соціально-економічний портрет гірських територій), гірські території завжди історично відставали у економічному розвитку порівняно з іншими адміністративними одиницями області. Це зумовлено їх специфічними природно-географічними умовами. Розвиток промисловості і сільського господарства на сьогодні тут незадовільний. Це підтверджують слова голови РДА - район дотаційний.
«Міжнародний досвід показує, що туризм - це основна максимальна стаття доходів, що є в горах. Гірські місцевості мають найбільший потенціал туристичний, і він найбільше піднімає розвиток території, економіку. Так є всюди у світі», - зазначив ZAXID.NET директор департаменту місцевого самоврядування та адміністративно-територіального реформування Мінрегіонбуду Юрій Ганущак.
Однак суто агрооселями та цікавими місцями район не зможе вийти на самозабезпеченість. А щоб район розвивався, потрібно вкладати у розвиток. Для прикладу, більшість території Сколівського району - це ліси, тут чимало лісопереробних точок. Але ліс, якщо його постійно вирубувати, не має здатності самостійно відроджуватися з такою ж силою.
Щодо зеленого туризму та агроосель. Якщо приватний підприємець здаватиме кімнати на ночівлю туристам і годуватиме їх, отримуватиме за це кошти, то ці гроші підуть на наведення благоустрою приватної території, у розвиток власної справи. Та цих коштів не вистачить, аби самотужки провести газ, каналізацію, прокласти дорогу, облаштувати протипаводкові споруди. А без інфраструктури жоден район не зможе розвиватися.
Довідка
У складі Сколівського району 56 населених пунктів: місто Сколе, два селища (смт Верхнє синьовидне і Славське) та 53 села. Тут мешкає понад 47 тис. осіб, з них працюють трохи менше як 5,5 тис. осіб, пенсіонерів - 12,9 тис., безробітних - 722.
Нагадаємо, Львівську область утворено 4 грудня 1939 р. Цього року Львівщині виповнюється 70 років. До цієї дати ZAXID.NET планує розповісти про кожен із 20 районів області. Першим був Городоцький район.