«Моя хата скраю» чи «моя хата з краю» – як правильно писати цей популярний фразеологізм? В українській мові є слово «скраю», яке пишемо разом, але водночас вживається сполука «з краю», яку пишемо окремо. З’ясуємо, у чому між ними різниця.
У Словнику української мови слово «скраю» зафіксоване як прислівник. Воно означає «на межі чого-небудь», «на кінці чогось», «на початку або в кінці ряду».
Наприклад:
- Іван скинув весла у перший скраю човен (Михайло Коцюбинський);
- Безрідні стоять скраю, дивляться смутно на чуже горе, та й своє в серці ворушиться (Леся Українка);
- Я сиділа скраю од дверей (Панас Мирний).
Цифрові технології давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони всюди: на роботі, вдома та у навчанні. Унікальні можливості для здобуття освіти з їхньою допомогою пропонує і дистанційна школа «Оптіма». Завдяки інноваційним підходам та висококваліфікованим педагогам навчання стає цікавим та результативним, а учні мають змогу опановувати знання у власному темпі.
Водночас в українській мові є сполука «з краю», яку пишемо окремо. У цьому випадку це прийменник «з» та іменник «край» у родовому відмінку.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleНаприклад:
- Треба укладатись, треба хапатись, щоб вихопитись з краю, бо я тут не встою із військом (Іван Нечуй-Левицький);
- Глянь, моя сестро, ще хвиля гуляє з краю до краю (Леся Українка);
- Не з кінця починати будеш, а з краю (Андрій Головко).
Отже, у популярному вислові нормативним є варіант «Моя хата скраю». Тут «скраю» є прислівником, який вказує на розташування хати на межі. Цей вислів вживають у значенні «мене це не стосується», «я осторонь».